Перейти до основного вмісту

Виховання, психологія дитинства

Опис

Проблеми, методи виховання, питання психології дітей

Безкоштовний вебінар "Діти і гроші"

Надіслав: superkids, дата: 16.03.2013

Доброго дня!

Запрошую відвідати безкоштовний вебінар "Діти і гроші. 10 принципів, які повинні знати батьки".

Реєструйтесь за посиланням http://superkids.justclick.ru/webinar1

Ви дізнаєтесь:

  • як розмовляти з дітьми про гроші
  • як показати цінність грошей
  • як навчити дітей розподіляти кошти
  • як навчити дітей заощаджувати
  • як навчити дітей заробляти

Формат: безкоштовний вебінар (семінар в інтернеті), вам потрібен тільки комп'ютер та інтернет.

Коли: 15:00 в неділю 17.03.2013

Тривалість: близько 1 години

Чи потрібно дітей вчити основам бізнесу?

Надіслав: Maryann, дата: 8.01.2013

Була у нас на сайті новина про школи для юних мільйонерів ось тут.

Я ще тоді задумалась, що, можливо, дійсно, варто дітей вчити основам ринкової економіки.

А тепер натрапила на повну статтю з подробицями.

Взагалі, вважаю, що так, дітей треба вчити витрачати гроші та планувати бюджет, але..

Але щоб ось так-от:

"У десятилетнего Антония Возного есть цель в жизни - к 20 стать миллионером. И он знает, как этого добиться.  

"Для начала нужно сеть ларьков открыть, будешь зарабатывать в неделю по 1 тыс. грн., может, больше, а потом [полученную прибыль] вкладывать в постройки разные, строить продавать, покупать", - описывает школьник свой бизнес-план.

Возный подсчитал, что для старта ему нужно $ 25 тыс., и он уже сейчас пытается их заработать. Помимо 70 грн., выдаваемых родителями еженедельно на карманные расходы, юный предприниматель имеет еще два источника дохода. "Я хожу по магазинам, покупаю, например, сок за 5 грн., а потом продаю его в классе за 10 грн.", - рассказывает Возный.  

Он признается, что и дома родителям помогает небесплатно - за каждый вынос мусора получает по 5 грн."

А як вчите дітей мати справу з грошами ви? Бо у мене стратегії ніякої немає, просто по ходу щоденного життя розповідаю якісь моменти дитині. 

 

Кризис 7-ми лет. Что это такое и как с ним бороться?

Надіслав: Ромашка, дата: 5.06.2012

Я так подозреваю, что у моего ребёнка начался этот кризис. Такое впечатление, что оя милая, спокойная девочка просто сошла с ума! Я в шоке! Что делать?

Чи має право мама "шльопнути по попці"?

Надіслав: Maryann, дата: 30.05.2012

Невелику дискусію викликала публікація новини про соціологічне опитування, яке показало, що багато батьків викорситовує фізичне покарання та ненормативну лексику у цілях виховання.

Написала речення і подумала, що батьки, які СИСТЕМАТИЧНО застосовують фізичну силу і ненормативну лексику до дитини не є вихователями. Це просто люди, які не вміють по-іншому спілкуватися з дітьми. Мабуть, так само їх "виховували" самих.

Дві замальовки з життя - те, що я бачила на власні очі і чула на власні вуха:

Перше. Проїжджаємо на машині з дитиною біля міськвиконкомівського скверика. Через вікно машини бачу, як іде компанія молодих людей, одна з жінок несе на руках дитину років 2-3. Зненацька чоловік, що  йде біля неї, штовхає жінку з дитиною, вони падають, а дитина схоплюється на ноги і починає плачучи відштовхувати батька від матері. Ясно, що нетверезі, ясно, що дитина звикла до такого насильства, але як же страшно мені стало... Ми зупинились далі, і я ледве втримала свого чоловіка, щоб він не пішов і на натовк тому негіднику пику. Питання часу, коли цей чоловік підніме руку на свою дитину. І точно не з метою виховання...

Друге. Часто буваю свідком застосування ненормативної лексики до дитини одних знайомих. Причому мами. Причому змалку. І не тільки лексики, а й ремня. Я вже звикла, але мені кожного разу соромно. Остання сценка: хлопцю 13 років, мати стоїть навпроти нього і кричить разів 10 підряд: "Ти *нутий!" Хлопець мало не плаче і питає: "Мамо, чого ти мене обзиваєш? Чому я такий?" Мама відповідає: "От я тебе зараз *ну, і будеш *нутий!" Завіса. 

Але у нас тут на форумі всі батьки саме ВИХОВУЮТЬ дітей, і, судячи з коментарів, іноді вдаються до фізичного покарання дітей. Зізнаюсь, мій син у період "підліткового нагління" теж дістав від мене пару раз "позавуха". Так, і малу довелося іноді шльопнути по попці, коли слова просто не діяли. Мені соромно, я знаю, що не можна. Але мені здається, що мої діти в загальному не вважають мене мегерою :) У 99 випадках із 100 я знаходжу правильні слова. Про ненормативну лексику взагалі мовчу: я і так дуже рідко вживаю, а до дітей то це абсолютно виключається.

Тож прошу не судити мене строго :) І розповідайте, як вам вдається НІКОЛИ, навіть у виключних випадках, не застосовувати "шльопанці по попці" :) І взагалі, чи караєте ви дітей якимось чином?

Телевізор та інша техніка

Надіслав: Уляна, дата: 17.03.2012

Коли ви почали вмикати малечі телевізор???? І що найбільше люблять дивитися дітки, бо мій похресник у 1.5 рочки любив  рекламу😄, коли його кормили то переключали канали на рекламу тоді він їв добре... Зарез йому буде 3, то він в захваті від лунтіка.

 Не створюю нової теми, а дописую....:)😄

В якому віці ви купили малечі  мобільний телефон? 

Ваше ставлення до компютера і всього що з ним зв"язано, коли можна малюка посадити за монітор, як на довго?

 

Дитячі ревнощі

Надіслав: Valente, дата: 6.01.2012

Через полтора месяца ждем пополнения семейства и немного тревожимся,как воспримет нового человечка младшая дочь(2года).Со старшим сыном разница большая,почти 13 лет,особых проблем не возникало.Общий смысл,как бы,понятен-не дать ей почувствовать себя покинутой,менее важной.Но как на практике это воплотить,особенно в первое время,когда грудничок требует массу внимания...Буду рад услышать советы мам и пап,с детками с такой разницей в возрасте.

Устами дітей (говорять діти)

Надіслав: Олеся, дата: 23.11.2011

Мої діти часто таке скажуть, що хоч стій, хоч падай :) А з часом ми забуваємо, тому пропоную тут записувати класні фразочки чи словечки наших дітей.


Дочка, коли я сердилася на них з братом, казала: "Мама, ти що, не щаслива, що маєш двох діток?" :) Ну як тут далі сердитися на них?


А син перший раз побачивши море сказав: "Велика солена річка" і сварився на хвилі, що набігали на пляж :)

Листи до Миколая (Діда Мороза)

Надіслав: Світлана, дата: 15.11.2011

У вас діти пишуть (чи просять написати) листа Миколаю чи Діду Морозу зі списком подарунків? А що вони просять? Давайте тут будемо публікувати, що просять наші дітки під ялиночку. Ми будемо писати листа з малим завтра. Завтра "огласим весь список" :)

Як ви говорите з дитиною на тему "Звідки беруться діти?"

Надіслав: Monika, дата: 15.11.2011

Моїй малій 8 років, я готуюсь до цієї розмови, але вона не питає :) Можливо, тому, що раніше я їй просто відповідала: мама тебе носила в животику й народила. Без лишніх коментарів (так радять психологи). Але, відчуваю, от-от вона спитає: як туди я попала? У вас є гарний готовий варіант відповіді? Як ви говорили про це з дітками своїми?

Секрети досвідчених мам

Надіслав: Maryann, дата: 18.10.2011

Давайте тут будемо ділитися нашими секретами виховання діток. Поради фахівців - це добре, але то все теорія :) Часто застосування цієї теорії на практиці або розбивається об тверду голівку нашого чада, або ми просто не маємо терпіння тих порад послідовно дотримуватись :) 

Але свої хитрощі є у кожної мами, напрацьовані роками та перевірені на практиці. Можливо, комусь ці поради допоможуть.

Почну я. Моїй донечці 7 з половиною років. Раніше вона з радістю допомагала мені у хатній роботі, а тепер уже не має такого великого бажання. Ми придумали разом таке: у суботу я пишу список робіт, які я їй доручаю, прикріплюємо на холодильник, а вона, по мірі виконання, відмічає галочкою все, що зробила. Ніби й нічого хитрого, але як їй подобається ті галочки червоні ставити :) Настільки, що, буває, вона сама дописує туди додаткові домашні роботи :)

Я поділилась з подругою  - у неї донечка приблизно однакового віку з моєю - каже, що теж працює :)

Чи не занадто опікаємо наших дітей?

Надіслав: slavka, дата: 13.10.2011

Часто зі знайомим мамочками обговорюємо питання, чи не занадто опікаємо своїх дітей. В кожної мами різні думки з цього приводу. Одна боїться, щоб дитина в іншу кімнату сама на 10 хвилин не пішла, а інша спокійно робить домашні справи, інколи приглядаючи за своїм 3-річним малям.


У мене є знайома, син якої сам став ходити в школу тільки у 10 класі. І всюди - тільки з мамою. Це вже, по-моєму, занадто, правда? :)


Знаю, що це залежить і від темпераменту дитини. Але, все-таки: яка ви мама: мама-квочка чи мама, яка все дозволяє в розумних межах?


З пешою дитиною я-таки квочкою була, а з другою - уже трохи попустило 😄