Давайте тут будемо ділитися нашими секретами виховання діток. Поради фахівців - це добре, але то все теорія 
Часто застосування цієї теорії на практиці або розбивається об тверду голівку нашого чада, або ми просто не маємо терпіння тих порад послідовно дотримуватись
Але свої хитрощі є у кожної мами, напрацьовані роками та перевірені на практиці. Можливо, комусь ці поради допоможуть.
Почну я. Моїй донечці 7 з половиною років. Раніше вона з радістю допомагала мені у хатній роботі, а тепер уже не має такого великого бажання. Ми придумали разом таке: у суботу я пишу список робіт, які я їй доручаю, прикріплюємо на холодильник, а вона, по мірі виконання, відмічає галочкою все, що зробила. Ніби й нічого хитрого, але як їй подобається ті галочки червоні ставити Настільки, що, буває, вона сама дописує туди додаткові домашні роботи
Я поділилась з подругою - у неї донечка приблизно однакового віку з моєю - каже, що теж працює
Я десь вичитала і з успіхом викорситовую при плачі малої (коли просто вередує) таке: кажу, що "не хочу слухати, як плачеш, іди в іншу кімнату, там поплачеш, а тоді повернешся". Трохи поплакавши без публіки, дитина заспокоюється і виходить уже лише ображена
А тоді спокійно розбираємось, від чого плач був.
А ще, коли погано себе веде, кажу: "Де це пропала моя добра, чемна дитина, мабуть її мені замінили на вередливу й негарну дівчинку. Йду-но я покличу мою гарну, хорошу дитину. І звертаюсь до малої: "будь ласка, поклич мою донечку, я її так чекаю..." Вона починає усміхатись і йде кликати "добру і чемну мамину донечку"
Це працювало десь до 5 років. Тепер уже її таким не візьмеш 
Найбільш дієвий спосіб вправлятись з дитиною - це покликати тата
Це я жартую 
У мене був відволікаючий спосіб такий, коли дитина хотіла щось їй не дозволене: я завжди мала десь у загашнику нову (або стару, але забуту дитиною) іграшку для того, щоб переключати увагу малої дитини.
Ще така маленька хитрість при митті волосся - це деякі діти страшно не люблять
:
При намиленій шампунем голові я робила малій зачіски, а потім піну ми знімали і складали в каструльку дитячу, з якою вона гралася у ванночці - їсти варили. Погралися - та й помили голову без крику
Я ще не досвідчена мама, але один спосіб маю, яким варто поділитися.
Проблему складання іграшок ми вирішуємо так: іграшки складаються у коробки, на яких я наліпила зображення предметів, які туди складаються (машинки, кубики, ляльки, кіндери і т.д.). Завжди складаємо іграшки разом, граючись у гру ("іграшки йдуть спати", "іграшки йдуть у садочок або школу", " іграшки їдуть відпочивати у хатиночки" і т.д) і завжди перед сном в один і той же час. За пару місяців це стало у нас звичкою і ми маємо порядок з іграшками
В мене малий став боятися сам засинати. Казав, що у нього в кімнаті хтось є (монстр чи ще щось таке). Одна знайома мені дала пораду, і я так і зробила. Я сказала йому: ось тобі пістолет (іграшковий), коли той хтось прийде, ти його просто постріляєш з пістолета і можеш спокійно засинати. Ви будете здивовані, але малий у перший же день спокійно заснув
Через деякий час уже й пістолета йому не треба було 
Насчет страхов - это точно, можно предложить ребеночку метод "воздействия" на чудо-юдо (пистолет, просто погрозить кулаком, меч и т.п.), работает отлично, на моем сынишке тоже проверено. А вот дочка (в возрасте около 6 лет) придумала бояться, что ночью в окно залезут воры, причем я поняла, что убеждения в крепости замков не помогут. Сказала так: ну сама подумай, какой дурак полезет обворовывать квартиру ночью, когда дома папа, который выйдет и даст по голове, и мама, которая вызовет милицию? Вот это сработало (а днем ворюг она не боялась).
коли ми переїхали в новий будинок, сину, через деякий час почало здаватися, що вночі хтось (дядька прозорий) виходить із стін. страшенно почав боятися засинати. то я десь вичитала що страх треба намалювати, потім спалити або порвати і викинути. ми так і зробили, малий намалював, ми разом з того посміялися, потім порвали на маленькі шматочки і викинули, ще й сміття винесли разом
і знаєте, допомогло.
а ще у нас був період, коли сина почали мучити нічні жахи. обстановка вдома у нас більш-менш спокійна, і проаналізувавши чим він займається вдень я зрозуміла - це компютер, занадто багато його стало в житті малого. купили комп тоді недавно і сина зігнати не можливо було. поговоривши, ми разом домовилися, що будемо ставити таймер коли він за компютером, а після 6 год. вечора телевізор і компютер - табу. ще давала йому чарівні крапельки "Для хороших снів"
Нотту. це був більше психологічний момент: я йому внушила, що це саме для слодких снів 
і потроху все стало на свої місця.
Щось схоже я застосовувала, коли дочка була у 1 класі і їй ще важко було самій складатись до школи. Ми спочатку малювали (щоб краще сприймалось) список того, що потрібно у школу, а мала звіряючись із списком, клала все у портфель. І їй цікаво було, і я привчала її до самостійності. І дійсно, незабаром вона уже все сама складала і нічого не забувала
А з малим волосся мили (щоб не плакав) так: спочатку разом мили голову якійсь ляльці (у сестрички позичали), а потім - йому
І так трохи легше було помити волосся.
Мамочки, нужен совет. Дочь просит на 8 летие смартфон Xiaomi Redmi Note 5 4/64GB Black https://stylus.ua/xiaomi-redmi-note-5-pro-464gb-black-p340396c11256.html . Я вот не знаю, как быть. Боюсь, чтоб она потом в зависимость от него не впала, как многие. Что скажите, покупать или нет?
Спасибо, обязательно посмотрю!