Сімейна психологія

Як ви правильно зрозуміли, вашому синові зараз часто буває сумно через те, що тата нема поряд. І нормальна його фантазія про те, що якби тато був, то він би був у безпеці. 
Що ви можете зробити для сина: намагатися не кричати. Коли він плаче - йому ще гірше, ніж вам, він ще маленький і не може регулювати свої емоції. Намагатися бути поряд і приймати те, що син переживає розлуку з батьком.

Доброго дня. З аплікацією і вибором кольорів проблем нема, якщо нема інших речей, які непокоять - якщо дитина нормально спить, їсть, не було стресів великих. В такому випадку - це може бути просто авторський погляд. Для дитини чорний і червоний колір нічим не гірші за інші кольори

Вашій дитині, можливо, не вистачає позитивного контакту з вами. Зверніть увагу на те, скільки часу якісного ви проводите з донькою сам-на-сам. Такого часу, в який не "виховуєте" і не читаєте нотацій, а спілкуєтеся про те, що важливо для неї без засудження її дій і оцінки її поведінки. 

Доброго дня.

Так, це абсолютно нормально, дитина вивчає своє тіло. Якщо акцентувати і соромити - з часом це може вирости в проблему. Якщо нормально сприймати - саме пройде

Об'єктивно - у вас велике навантаження. 2-є маленьких дітей, певно ви втомлюєтеся і маєте мало простору для відпочинку. Крім того, я не можу виключати можливості розвитку у вас післяпологової депресії.

Поведінка вашого сина свідчить про те, що його тривожність підвищена. А тому раджу звернути увагу на свій стан, знайти можливість відвідати психолога і подосліджувати ваш стан і стосунки з дітьми та разом подумати, як ви можете вплинути на ситуацію.

Наталка Касим, сімейний психолог

Так, ваш ендокринолог правий, вам треба звернутися до психолога.

Як я бачу - проблема не в тому, що ваш син розвивається якось не так, як "треба", а в тому, що він не відповідає вашим очікування. Вам варто задатися питанням, що з цієї ситуації непокоїть сина і що ви можете зробити, щоб допомогти йому краще адаптуватися до школи. Коли він буде мати надлишок енергії для дослідження світу - тоді сам захоче вчитися чомусь новому. Наразі ж, складається враження, що енергії йому недостатньо. Я би подумала в бік зміцнення родинних стосунків і зниження очікувань від вас, в бік більшого прийняття того, що дитина робить і як живе.

Доброго дня.На жаль, те, що ви описуєте - досить поширена ситуація. Коли народжується перша дитина - чоловіки, так само як і жінки, переживають купу різноманітних почуттів, в яких їх ніхто не вчив розбиратися. Для вашого чоловіка роль батька цілком нова, і, можливо, вона його лякає.

Тяжко допомогти в такій ситуації простими порадами. Зверніться за допомогою до психолога, поки ваш стан не почав впливати на стосунки з близькими.
Наталка Касим, психолог