Ви є тут
байдужість чоловіка
Доброго дня ! Дуже хочу допомогти собі , в першу чергу . Ситуація яка склалась у нашій сім'і неоднозначна . У шлюбі 4 роки , 4 місяці тому ми стали батьками довгоочікуваноі дитини . Але з часом чоловік , десь через місяць став уникати дитини , не реагує на нього , я б навідь сказала уникає , за цілий день вдома може подивитись на нього раз і іноді , коли я настою взяти на руки , але в його плведінці бачу знервованість і небажання бути з дитиною , дитина це відчуває і не хоче бути з ним . Вся ця ситуація мене , шоб мягко сказати , розстроює . Кожного дня плачу , тільки подумаю про це . Ставлення до мене чоловіка ніяк не змінилось взагалі , ніби нас все ще двоє . З дитиною мені допомагає моя мама , він участі ніякоі не бере у догляді , про шо я і не говорю . Моя проблема в тому що чоловік НЕ ХОЧЕ бути з дитиною . Я його можу заставити бути з ним , але не можу нічого зробити з тим шоб він це захотів . Знаю що мушу змінити ставлення своє до цієі ситуаціі , але не знаю як . Буду вдячна за допомогу .
Доброго дня.На жаль, те, що ви описуєте - досить поширена ситуація. Коли народжується перша дитина - чоловіки, так само як і жінки, переживають купу різноманітних почуттів, в яких їх ніхто не вчив розбиратися. Для вашого чоловіка роль батька цілком нова, і, можливо, вона його лякає. Ви можете поговорити з ним про це, запитати, чим ви можете йому допомогти в налагодженні стосунків із дитиноюКрім того, можливо, ви знайдете можливість переформатувати сімейні стосунки так, щоб включити чоловіка у побут, щоб він мав відчуття належності до процесу.Можна спробувати звертати його увагу на всякі мімімішні моменти - як гарно дитинка спить, чи посміхається, може допомогти просити його фотографувати дитинку, розповідайте йому про нові речі, які з'являються у поведінці. І дайте йому ще трохи часу - ви носили дитя в собі 9 місяців і мали час пристосуватися.Більше рекомендацій можна буде дати, знаючи більше про вашу ситуацію.
Наталка Касим, психолог-консультант