Хочеш вчитись у гімназії – вгадай, що спільного між їжачком і молоком?

Як ви думаєте, що спільного між їжачком і молоком? Їжачок любить молоко, кажете? Відповідь неправильна, шановні батьки! І в першому класі вам точно не місце. Саме таке запитання поставили шестирічній Оленці на вступному випробуванні до однієї з київських шкіл. А відповідь проста. Як пояснила розгубленій мамі педагог, і їжачок, і молоко... згортаються. Коротко і креативно, проте як ефективно: скільки дітей можна «зрізати» або збити з пантелику подібними завданнями. Однак навіть якщо дитині поталанить і вона сумлінно впоратися з першим завданням — не факт, що наступні (розв’язування задач і прикладів, читання на швидкість) принесуть успіх.

Спонукало нас до написання цієї статті посилання однієї з наших форумчанок на приклади тестових завдань для конкурсного відбору при вступі до 1 класу, розміщених на сайті одного з НВК міста Ужгорода. Приклади виявилися, на наш погляд, такими, що суперечать чинному законодавству. Згадаймо, що минулого року була прийнята поправка до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи), якою заборонено перевірку знань дітей при зарахуванні їх до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів, і зроблено виняток для спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів. Тільки конкурсний відбір у спеціалізовані школи не має містити перевірку читання, рахування і писання – адже це є програмою 1 класу. Але майже усі такі школи та НВК порушують цей закон, тому кампанія зарахування дітей у 1 класи, що почалася 1 квітня в Україні є дещо підпільною саме з вищеназваних причин.

Звернемося до фахівців, які кажуть: «Відповідно до наказу МОН, прийом дітей до навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі. Отож проведення іспитів, різного виду тестувань, співбесід із метою перевірки знань дитини неприпустиме. Прийом до першого класу середніх загальноосвітніх шкіл — це прийом документів дитини. І все. Про конкурс під час прийому до першого класу можна говорити лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів. Але в такому разі співбесіда, яку проводять педагог і психолог, охоплює завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини, її готовності до навчання: психічної (самостійність, вміння орієнтуватися у світі, активність, ініціатива, потреба в спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками й дорослими), інтелектуальна готовність (розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, спостережливості, пам’яті, уяви). Перевірка вміння читати, писати, рахувати — неприпустима, адже все це — програмові знання 1 класу».

Проте сумний досвід батьків майбутніх першокласників свідчить: теорія і практика проведення вступних співбесід суттєво відрізняються. Проаналізувавши згадані тестові завдання конкурсного відбору в ужгородському НВК, приходимо до висновку, що шість завдань тесту дитина не виконає, якщо не вміє рахувати до 10, три завдання не виконає, якщо не вміє читати. Мало того, одне із завдань пропонує 6-річній дитині скласти звукову модель слова, а одне завдання передбачає, що дитина вміє ділити слова на склади.

Наведемо приклади тесту: «Скласти слова за звуками. Вчитель називає звуки окремо , один за одним. Дитина уважно слухає і повинна сказати, яке слово вийде з цих звуків». Що це, як не перевірка вміння читати?

Або пропонується розглянути малюнок і відповісти на питання: "Скільки на ньому сонечок? Скільки метеликів? Кого більше? На скільки більше? Що потрібно зробити, щоб сонечок і метеликів стало порівну?"  Дитина, яка не вміє рахувати, це завдання не виконає.

Будь-який вчитель початкових класів скаже вам, що ці завдання перевіряють знання дитини-першокласника, а не дошкільника.

Чому ж школи відверто порушують вимоги міністерства? Причин, на думку фахівців, кілька. Насамперед учителі початкових класів недостатньо ознайомлені з Програмою розвитку дитини «Я у світі», за якою працюють дошкільні навчальні заклади, тому і влаштовують вступні іспити за добре відомою їм програмою початкової школи. Крім того, нині школи недостатньо забезпечені спеціалістами — психологами, логопедами. А саме вони діагностують психологічну й інтелектуальну готовність дитини до навчання.

На думку батьків, причини зовсім інші: вступне тестування — один із засобів відбору не лише розумних дітей (а це — майбутні перемоги на олімпіадах, позитивні показники успішності навчання, і, відповідно, високий рейтинг на ринку освітніх послуг), а й платоспроможних батьків. Чого приховувати — матеріальна допомога школі, яка потерпає від недостатнього бюджетного фінансування, ніколи не завадить. Можливо, тому, приймаючи документи дитини, деякі школи просять батьків заповнити анкету, де, окрім адреси й телефону, змушують відповідати на запитання про місце роботи і можливості допомоги школі.  Про цю проблему ми писали на нашому сайті неодноразово, на жаль, нормальних умов держава без допомоги батьків створити не в змозі. Але потрібно пам’ятати, що допомога повинна бути лише добровільною  через  батьківський фонд.

Фахівці з Міносвіти радять батькам: якщо вас турбує якесь питання, зверніться до керівника школи, до районного (міського) управління освіти. Там працюють компетентні фахівці, які добре володіють ситуацією на місці й можуть оперативно її вирішити. І лише в тому випадку, якщо їхня відповідь вас не задовольнить, — звертайтеся до міністерства.

ПАМ’ЯТКА  батькам  майбутніх першокласників

1. При вступі до школи слід надавати лише три документи: копію свідоцтва про народження, медичну довідку встановленого зразка, заяву.

2. Відсутність щеплень не може стати причиною відмови у зарахуванні до першого класу, якщо у висновку медиків зазначено, що дитина може відвідувати школу.

3. Середня загальноосвітня школа (не спеціалізована) не має права відмовитися зарахувати дитину, якщо майбутній школяр проживає у мікрорайоні школи. Аргументи на кшталт «У нас уже немає місць» не є виправданням. Школи заздалегідь знають орієнтовну кількість першокласників у своєму мікрорайоні. Перепис дітей організовує районна державна адміністрація.

4. Згідно зі статтею 9 Закону про загальну середню освіту, гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II–III ступенів (5—12 класи) з поглибленим вивченням окремих предметів. Ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня (9—12 класи) з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою. Колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно–філософського або культурно–естетичного профілів. Отже, навчання у гімназії розпочинається з 5–го класу, у ліцеї і колегіумі — з 9–го класу. Але в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад зазначено, що при кожному ліцеї чи гімназії можуть бути відкриті початкові класи, як звичайні, так і спеціалізовані. І лише до спеціалізованих дозволено конкурсний відбір учнів (але без перевірки знань) .

5. За Законом про загальну середню освіту в класі не може навчатися більш як 30 учнів.

При написанні статті використано матеріали з сайтів http://direktor.at.ua та http://www.umoloda.kiev.ua.