Готуємо дитину до школи

Ваша дитина цього року йде до школи. Для неї цей перехід – важкий та відповідальний період. Змінюється соціальна роль, коло спілкування, провідна діяльність, з’являються нові обов’язки. Успішність перебігу цього періоду в певній мірі залежить від рівня готовності дитини до навчання в школі, а саме психологічної, інтелектуальної та фізичної готовності. В свою чергу психологічна готовність має три компонента – мотиваційний, емоційно-вольовий, комунікативний.

Як визначити, чи готова дитина до навчання в школі? І якщо  в неї не зовсім сформувалась ця готовність, то як їй допомогти підготуватись до навчання в школі? Ці питання турбують майже всіх батьків, адже всі батьки бажають, щоб їх діти ходили до школи із задоволенням.

Сучасні мами розуміють, що готовність дитини до школи не зводиться до вміння читати, писати та рахувати. Вона повинна охоплювати всі сторони особистості дитини, починаючи з фізичного розвитку та закінчуючи специфічними знаннями та вміннями. Ознаки готовності до школи зазвичай поділяють на три групи: особистісна готовність, інтелектуальна готовність та фізична готовність (включаючи дрібну моторику).

Особистісна готовність включає в себе: мотивацію до навчання, вміння спілкуватися з однолітками та дорослими, сформованість адекватної самооцінки та вміння володіти собою. Простіше кажучи, готовність до школи показують дві речі:  чи бажає дитина вчитися і чи уміє дотримуватися правил. Більшість шестирічок хочуть стати учнями. Але мотивація такого бажання в основному зводиться до того, що це «щось нове, цікаве», що «мені куплять ранець, форму», що «я буду вже великим, відвідуючи школу» тощо.  Ми повинні прагнути розвинути у дитини пізнавальний мотив, повинні пояснювати, що в школі вона дізнається багато нового і цікавого, багато чого навчиться.

Друга ознака готовності - вміння виконувати правила. Це допоможе включитися в умовно рольові стосунки «учитель - учень». Є першокласники, які не розуміють, навіщо вони повинні на уроці піднімати руку, чому треба мовчати, коли інша дитина відповідає, або вставати, коли в клас входить вчитель. Вони можуть вийти з класу посеред уроку, голосно заговорити з сусідом по парті.

Щоб навчити дитину регулювати свою поведінку в залежності від ситуації, розвинути здатність виконувати інструкції дорослих, корисно грати з дитиною у різні ігри за правилами, від настільних до рухових. Розвиток самостійності, відповідальності, охайності залежить від батьків, наприклад, усе, що не складно робити дитині вдома, вона повинна робити сама: заправляти ліжко, прибирати іграшки тощо. Виконуючи домашні обов’язки, дитина розвиває вольову сферу, довільність дій, починає свідомо контролювати себе.

Потрібно виховувати вміння спілкуватися та працювати в колективі. Це, перш за все, уважно слухати, не перебиваючи дорослого, не втручатися в розмову дорослих, бути люб’язним з товаришами. Якщо дитина не вміє поважати інших, їй буде складніше встановити дружні стосунки з дітьми, увійти в шкільний колектив.  Тут, в першу чергу, засобом виховання є особистий приклад дорослих, справедлива оцінка вчинків, постійне нагадування про суспільні правила поведінки.

Важливо, щоб у малюка не було страху перед школою. Батьки навчають його читати, рахувати й залякують: давай, не лінуйся, а то в школі тобі будуть двійки ставити. Не лякайте, тому що ніякого бажання вчитися, ніякого пізнавального мотиву у вашого малюка не буде. Краще розкажіть що-небудь цікаве або смішне про свою школу. Добре в школу пограти, щоб дитина дізнавалася, що там є свої ПРАВИЛА, їх треба виконувати. Тоді у справжній школі для нього ці правила не будуть несподіванкою.  До таких  ігор добре залучити кількох дітей. І постарайтеся, щоб ваша дитина в іграх виступала не тільки в ролі учня, а й у ролі вчителя. Тоді вона на собі відчує, як неприємно, коли тебе не слухають або перебивають. І не буде дивуватися, чому до неї пред'являють такі вимоги. Взагалі, будь-які ігри за правилами зараз корисні. Наприклад, в «їстівне - неїстівне». Або є така гра: «так» і «ні» не говорити, «чорне» і «біле» не називати». Якщо дитина успішно справляється із завданням, відповідає майже без помилок, значить, рівень самоконтролю у неї достатньо високий.

Інтелектуальна готовність – це  відповідний рівень розвитку пізнавальних процесів, певний багаж знань та уявлень про навколишній світ, математична готовність та достатній рівень розвитку мовлення.

На момент вступу до школи дитина повинна мати здібності знаходити спільні та відмінні ознаки предметів явищ. В неї повинно бути достатньо розвинуті мовлення, увага та пам’ять. Добре розвивають інтелектуальну сферу в цьому віці такі ігри як «Четвертий зайвий», «Збери предмети за спільною ознакою».

Для розвитку мовлення важливо навчити дитину відповідати на питання не одним словом, а складати речення з 2-3 слів. На момент вступу до школи дитина повинна визначати кількість слів у реченні, називати перше, друге, третє слово; переказувати казку або оповідання, складати просте оповідання за картинками, описувати серію картинок.

Розвити словниковий запас допоможуть вправи, де потрібно дібрати слова протилежні за значенням, схожі за значенням, пригадати зменшувальні слова, закінчити речення.

Бажано навчити дитину читати, але навчання повинно бути у вигляді гри, підтримуючи інтерес та захопленість у дитини. Психологи прийшли до висновку, що кращих успіхів досягають діти, які навчилися читати до 6 років.

Таким чином, інтелектуальна готовність дитини характеризується дозріванням аналітичних психологічних процесів, оволодінням навичками розумової діяльності.

Фізична готовність включає загальне здоров’я дитини та розвинуту дрібну моторику.

Якщо дитина часто хворіє, присвятіть час, який залишився до школи, фізичному розвитку, загартуванню, укріпленню здоров’я. Адже заняття в школі – це не тільки психологічне та інтелектуальне навантаження для дитини, але й фізичне.  Для 6-річної дитини спочатку досить важко звикнути раніше вставати,  висидіти по 4-5 уроків, а потім ще вдома зробити домашнє завдання.  Не забуваймо також про те, що стреси у зв’язку з новим незнайомим середовищем та можливі психологічні проблеми адаптації у школі можуть послаблювати здоров’я дитини.

Письму навчати не слід. Для того, щоб підготувати руку до письма  корисними будуть малювання, розмальовка, штриховка, ліплення, робота з дрібними частинками конструктора, мозаїки.

Про основні методи діагностики готовності до школи читайте у статті "Готовність дитини до школи: складові успішного навчання".

Підготувала: Лілія Нікітіна, шкільний психолог