Допомагаємо дитині звикнути до школи

Вступ до школи є переломним моментом у житті нашої дитини. Адже вона вступає у нові форми стосунків з однолітками і дорослими, а основний вид діяльності змінюється з ігрового на навчальний.  У житті дитини змінюються обов’язки, оточення, режим дня. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти відтепер навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя триває по-різному: від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). 

Вирішальну роль відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості». Готовність до навчання у школі визначається різними факторами. У цій статті ми зупинимося на труднощах, які можуть виникати у дитини при адаптації до школи, а також спробуємо порадити, як батьки можуть допомогти дитині у цей період.

У школі дитина проводить 70% свого активного життя протягом 12 років, але доведено, що лише 20-40 % негативого впливу на психічне здоров'я дитини пов'язані зі школою.  Дуже важливу роль у цей період грає особистість першого вчителя, чуйне та терпляче ставлення якого до своїх учнів може максимально знизити такі впливи на дитину. Але найважливішим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім'ї.

Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів. Повірте у неповторність і оригінальність вашої дитини, у те, що вона єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право прожити власне життя своїй дитині, досягти своїх результатів, своєї мети. Слід приймати дитину такою, яка вона є, зі всіма її вадами та чеснотами та підкреслювати її сильні сторони, якомога частіше хвалячи дитину за її досягнення.

Давайте можливість бути самостійною, не забирайте від неї право на помилку, адже виправляючи свої помилки дитина вчиться. Радьте, як вчинити правильно, аргументуйте свої думки, розкриваючи наслідки вчинку і потім надайте право вибору. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.

Велике значення для адаптації до школи в цьому віці має правильний режим дня. Для правильного режиму дня необхідно 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для відновлення сил (псля школи дитині потрібен відпочинок 2-3 години або обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків - з 15 до 16 години, заняття ввечері не будуть ефективними. Після 20 хвилин занять необхідно робити 10-15 хвилин «перерви».

Під час приготувань уроків не сидіть над дитиною, дайте їй можливість працювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка ( «не хвилюйся», «давай з’ясуємо разом», «я тобі допоможу»...), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках («недарма з письма в тебе одні «2» та «3»). Якщо у вчорашньому домашньому завданні дитина зробила три помилки, а в сьогоднішньому – дві, це необхідно відзначити як реальний успіх, що повинен бути відзначеним щиро та без іронії. Дотримання правил безболісного оцінювання шкільних успіхів повинно співпадати з пошуками такої діяльності, де кожна дитина зможе реалізувати себе із підтримкою цінності цієї діяльності.

Найважливіший результат такої допомоги – це відновити у дитини позитивне відношення до життя, в тому числі й до повсякденної шкільної діяльності, до всіх осіб, які беспосередньо є учасниками навчального процесу (дитина – батьки – учителі). Коли навчання приносить дітям радість або хоча б не викликає негативних емоцій, пов’язаних із усвідомленням себе неповноцінним, обділеним любов’ю, тоді навчання у школі не буде для дитини проблемою.

Ні в якому разі не порівнюйте можливі посередні результати дитини з еталоном, тобто з вимогами шкільної програми, досягненнями інших, більш успішних, учнів. Краще взагалі ніколи не порівнювати дитину з іншими дітьми (згадайте своє дитинство). Порівнювати дитину можна тільки з нею самою і хвалити тільки за одне: покращення її особистих результатів.

Не показуйте дитині свою стурбованість її шкільними успіхами. Треба просто щиро цікавитися шкільним життям та змістити фокус своєї уваги із навчання на відносини дитини з іншими дітьми, на підготовку та проведення шкільних свят, чергувань, екскурсій. Постійно підкреслюйте, виділяйте в якості незвичайно важливої ту сферу діяльності, де дитина більш успішна, допомагати тим самим повірити в себе.

Коротко поради батькам першокласника при адаптації до школи можна сформулювати так:

1. Формуйте позитивне ставлення до школи;

2. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

3. Формуйте адекватну самооцінку;

4. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

5. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;

6. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;

7. Частіше хваліть, а не докоряйте;

8. Пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку;

9. Частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

10. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою якою вона є.

Якщо ви дотримаєтесь цих порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!

Підготувала: Пайда Маріанна