Ви є тут
Цікавий уривок з розмови про народну педагогіку
Зазвичай як дитину навчають музиці? А так: у музичну школу дитину ведуть мама чи тато, а дитина не хоче, а його вчать насильно, а як не слухається – то ставлять двійку. Як Паганіні казав: «А сегодня господин сын кушать не будет», поки не вивчить якийсь там етюд…
У народній педагогіці все навпаки.
Далі читати тут: http://gohatto-n.livejournal.com/562472.html
19/04/2012
"Заборонений плід" завжди солодкий?
19/04/2012
так:) заборона у поєднанні з дитячим бажанням зробити все навпаки.
19/04/2012
Щось у тому є, дійсно. Для дитини внутрішнє рішення таке ж важливе, як і для дорослого. У будь-якому виді діяльності. Це приклад до того, як "хочу" перетворюється під розумним керівництвом у "можу".
19/04/2012
я так, пригадую, обурилася, що мене батьки на музику не віддали, що потім сама на гітарі навчилася. Зараз би мені подібне натхнення до чогось:)
19/04/2012
У меня с дочкой было примерно так, без прямого запрета, конечно...
Очень она хотела на пианино научиться играть, просто бредила им... Все подружки вокруг говорили, что записались в музыкальную школу, и ей нужно было
Уговорила меня. Повела я ее в подготовительный класс с тайной надеждой, что теперь-то она увидит, какой это труд, что такое сольфеджио - и сама откажется 
Ага, сейчас 
:) 
В первом классе я пианино не покупала, ходили заниматься к друзьям - тот еще квест, три раза в неделю выделять еще время и ходить куда-то заниматься, это кроме самой музыкалки и танцев... Я все еще надеялась, что ей надоест...
И что? Учимся, делаем успехи, и что интересно, сольфеджио - любимый предмет)))
19/04/2012
молодець! Нехай так і надалі має натхнення! Піаніно вже має своє?
19/04/2012
Да, пианино свое у нас уже год - полёт нормальный:)
21/04/2012
Я у 10 років сама попросилась на музику, ось тільки хотіла грати на гітарі, а записали мене на домру.....