Сухе утоплення: прихована небезпека під час відпочинку на воді з дитиною

З настанням літа відпочинок на воді стає все більш популярною розвагою для дітей та дорослих. Проте варто завжди пам’ятати принцип «безпека – понад усе» і бути готовим за потреби надати першу невідкладну допомогу потопельникам.

 10-річна дитина впала у басейн, її практично відразу витягли і здавалося, що біда оминула. А по приїзду додому через годину хлопчик помер. Як і чому таке могло статися?

Медики розділяють два види утоплення:

1. істинне (мокре) – коли легені та трахеї потопельника набираються води. Для шкіри характерний яскраво виражений синюшний відтінок, ротом і носом часто йде піна, що спричинена зміною складу крові внаслідок утоплення.
2. вторинне (сухе) утоплення характеризується тим, що кількість води в легенях зовсім невелика. Спазм горла не пропускає її у бронхи чи легені, навіть якщо потопельник втратив свідомість. Проте вода заповнює шлунок – в кутиках рота можна помітити піну з дрібних пухирців. Тоді смерть загрожує не від впливу води, а саме від зупинки серця і кисневого голодування.

Статистика свідчить, що десь у 15% випадків утоплення смерть настає не в результаті того, що водою затоплюються легені, а через механічну асфіксію, спричинену спазмом в горлі. Фактично людина не тоне - у неї розвивається запалення легенів через потрапляння до них води.

Саме з такими випадками утоплення лікарі стикаються вкрай рідко і в Україні навіть нема чіткої статистики таких нещасних випадків. Медики називають цифри від 1 разу на кілька років до кілька разів на 1 рік. Найчастіше жертвами сухого утоплення стають жінки та діти, а також ті, хто купається у басейнах з хлорованою водою.

Проте обов’язково треба усвідомлювати ризики та знати, як діяти у разі їх настання.

Важливо також пам’ятати, що навіть якщо потопельник непритомний дихання чи серцева діяльність не прослідковується, шанс на його порятунок ще є!

Перша допомога при сухому утопленні

• Необхідно чимскоріше звільнити ротову порожнину потопельника від намулу, слизу, води – усього, що може заважати штучному диханню, за допомогою чистої ганчірки чи навіть просто руками.
• Якщо щелепа рефлекторно стиснулася, її треба відкрити сильним натиском у місцях, де сходяться верхні та нижні зуби.
• Для ефективності зручніше надавати першу невідкладну допомогу вдвох – один робитиме непрямий масаж серця, а другий тим часом виконуватиме штучне дихання рот в рот.
• Потерпілому закидають назад голову, розкривають, ніс затискають двома пальцями і вдихають повітря в його легені з частотою 12-16 вдихів щохвилини, не зупиняючись навіть тоді, коли самостійне дихання відновиться, до повернення повної свідомості, нормалізації кольору шкіри.
• Під час перерви між вдихами помічник виконує непрямий масаж серця до того моменту, поки серцева діяльність не відновиться.
• Тоді потерпілого кладуть на зігнуте коліно і кількома різкими рухами натискають на бічні сторони його грудної клітки, щоб вигнати воду.
• Навіть коли потопельник не втрачає свідомість і після отримання першої невідкладної допомоги почуває себе добре, у разі, якщо через декілька годин його дихання прискорюється, стає важчим, а він починає багато кашляти – важливо не гаяти час і звернутися до медиків, оскільки є загроза виникнення набряку легенів.
• На щастя, цей небезпечний для людини стан не розвивається миттєво і є час на те, щоб дістатися до лікарні.

Випадки сухого утоплення поодинокі, а от справжнє утоплення є одною з найпопулярніших причин загибелі дітей по всьому світі у віці від 1 до 14 років. Тому вкрай важливо пильнувати дітей, бути поруч навіть тоді, коли здається, що вони впевнено почуваються себе на воді. Формула безпеки, яку слід пам'ятати – відстань у два кроки і не більше, щоб без зусиль дістатися дитини рукою.

Це тільки у фільмах потопельник кричить про допомогу, помітно борсається у воді, часто занурюється і виринає з купи хвиль, щоб вхопити повітря. Насправді ж у реальному житті люди, як правило, тонуть без криків, раптово та непомітно, навіть коли поруч десятки відпочивальників. Експерти стверджують, що дитина запросто може піти безслідно під воду всього лиш за декілька секунд.

Підставою для занепокоєння є такі випадки:

• рот дитини знаходиться на рівні поверхні води або то трохи нижче, то вище її поверхні, подихи різкі і неглибокі;
• голова відкинута назад, людина намагається силою втриматися на поверхні води, рухи її хаотичні і панічні;
• очі закриті чи відкриті, але її погляд не зосереджений, "скляний".

Експерти всього світу наголошують на тому, як важливо обов’язково вчити дітей плавати. Не розраховуйте на те, що вони самі навчаться або що можна уникати великої глибини. А  найголовніше –  у басейні, на озері, річці, морі чи іншій водоймі – дорослий неодмінно повинен бути поруч!

Ми бажаємо вам, щоб біда обходила вас стороною і ніякі неприємності не могли зіпсуватися ваш літній відпочинок! Бережіть себе і своїх рідних!