Ви є тут
Школа без насилля
на жовтень місяць планується телепередача на "Тисі-1" "Школа без насильства". Буду вдячна за наведені приклади реальної ситуації з Вашими дітьми в наших навчальних закладах, а також за ідеї - як би мало бути організоване навчання та виховання дітей у відповідності до гасла, винесеного в назву передачі. Анонімність прикладів зберігатиму.
З повагою, Вікторія
16/09/2011
Був у нас у школі вчитель, який кидався ключами у хлопців і скубав їм волосся, але він уже помер, і вже не зручно про нього писати...
27/09/2011
Як про кожну людину можна розділяти свої спогади: за це-..., поважаю, пам"ятаю, ціную; а з цим - не згодна, злюсь, сумую..
Вдячна за щирість
16/09/2011
Мені тут на сайті сподобався один коментар, де жінка-психолог писала, що зібрані кошти бітьками треба виділити на сеанси психотерапії для вчителів.
Дійсно, деякі з них такі неврівноважені й, що тут і до насильства недалеко... Хоча тепер і діти пішли - можуть в вчителя вдарити. Мій друг розповідав, що в нього в школі страшокласник вдарив вчительку, то вона йому теж відповіла. Отак. Сумно.
16/09/2011
Рада, що сподобався
Насправді, все взаємопов'язано - від атмосфери в школі сильно залежить і поведінка учнів і стан вчителів - і навпаки.
16/09/2011
Наш психолог висловив прохання ділитися власним досвідом стосовно теми. Якщо у Вас є такий досвід, про який вважаєте за потрібне розповісти, Ви можете зареєструватися у нас на сайті та написати психологу у приватну пошту (користувач bash1). Конфіденційність гарантується.
16/09/2011
Діти часто й не розповідають батькам про такі факти в школі. Вони бояться і соромляться. То ми можемо й не знати, що відбувається в школі. Дітям потрібно розяснити, що потрібно звертатись по допомогу у таких випадках.
27/09/2011
Задля того, щоб діти знали куди звертатись, і працюємо:) Дякую за Ваш внесок в обговорення.
16/09/2011
Я би задала краще тему так "Школа з повагою до особистості". Тому що поняття насильства в нас дуже розмите і така постановка питання відповідає тільки на питання "звідки ми виходимо", але не вказує напрямку, куди хочемо прийти. Ну і насильство для одного не буде сприйматися як насильство іншим, тут все дуже індивідуально.
Я, наприклад, як насильство сприймаю занадто жорсткі рамки поведінки (привіт, радянська школа
), а комусь такі рамки дають почуття захищеності й упевненості.
А хтось, взагалі, вважає, що з сучасними дітьми по іншому не можна - якщо не доходить словами, то включається бажання стукнути. І це не значить, що така людина погана - швидше те, що така людина просто не справляється зі своїм станом і їй потрібно звертатися до спеціалістів і шукати причини і способи виходу з ситуації.
Тут іще важливо пам'ятати, що в ситуації насильства страждають обидві сторони і працювати треба і з дітьми й батьками і з учителем і педколективом загалом.
А з життя - в подруги в першому класі вчителька влаштувала контрольну роботу з математики і виставила всім двійки - незалежно від результату. Батькам пояснила, що це для того, щоб вони краще старалися. Мало того, що в першому класі вона взагалі не мала права виставляти оцінки, для деяких дітей це було просто шоком - були і сльози і небажання іти в школу, взагалі весь клас довго розгрібав цю ситуацію - для першачків це виявилося шоком. Це Мукачево, школа №1. Там взагалі було багато подібного - заниження оцінок кращим учням - з тою ж мотивацією, образи в бік дітей, оцінювання поведінки першокласників. Вся атмосфера була напружена, діти не знали, чого від вчительки чекати.
27/09/2011
Наталка, вдячна і за роздуми, і за приклади.
17/09/2011
Ось таку статтю сьогодні прочитала: Насилля в школі. Боротися чи... приручити? на zaholovok.com.ua: http://zaholovok.com.ua/nasillya-v-shkol%D1%96-borotisya-chi-priruchiti
27/09/2011
Мирослава, вдячна за ссилку. Матеріал дійсно вартий уваги.
17/10/2012
Дуже актуальне питання, 13.10.2012 мого сина побив однокласник, син інвалід дитинства ( він не бачить на ліве око).До цього випадку , з однокласником неодноразово велася розмова (він не перший раз б’є мого і не тільки мого сина) , також телефонні розмови з йога батьками але реакції не було.
В ході боротьби однокласник звалив мого сина на підлогу (події розгорталися на тереторії школи, а саме в класі) та почав бити ногами по тілу та голові, в результаті у мого сина травмоване око, і зараз він готується до хірургічної операції. Хочу також зазначити, що в навчальний період в нашій школі ведуться ремонтні роботи, як всередені так і зовні, на момент події діти знаходилися в класі самі без присутності дорослих.
Ні директор школи, ні класний керівник не поцікавився станом мого сина, лише почула образливі слова, та звинувачування в бік мого сина коли до них звернулися представники міліції . Директор взагалі звунуватив мене, що я повинна відповідати за свою дитину , навіть коли вона знаходиться на території школи.