Як ви зважилися на другу (третю, четверту) дитину?

Моя історія така:

Я завжди хотіла двох дітей. Але не так швидко - через три роки. Завагітніла вдруге "не плановано", три місяці була, що називається, в шоці. Ще й на роботу не вийшла з декрету - і от знову дитинка буде. Чоловік сприйняв на диво філософськи. Коли вже йому надоїло моє ниття, він сказав класну фразу: "Ти маєш інший варінт, ніж народити ще одну дитину?" Я сказала: "Ні" і заспокоїлася Народився син, важкувато було на початку, але нічого, ми справилися Правда, у нас класні бабусі, які нам дуже допомагали.

Наша історія проста. Коли старшій дитині виповнилося 10, а жінці - 32, вона сказала мені, що якщо ми зараз не наважимося на другу дитину, то наш син так і залишиться єдиною дитиною. Я трохи задумався, вагався, але вона мене переконала, й тепер ми маємо лапочку-дочку, а син - сестру, яку просто обожає І тепер без неї ми не уявляємо своє життя .

Нам не треба було зважуватися на другу дитину. Між ними якраз добра різниця: 5 років. Одне вже звикло до садочка - і є час для другої дитини. 5 років різниці  їм дозволяє ще разом гратися і розуміти одне олного. Взагалі, дітей добре було б трьох. Перша дитина — справді дитина, з нею все пізнаєш, до її виховання ставишся серйозно. Друга дитина —  уже менше нервуєшся, хвилюєшся. А з третьою, мабуть, уже все буде зовсім просто

написано slavka

Нам не треба було зважуватися на другу дитину. Між ними якраз добра різниця: 5 років. Одне вже звикло до садочка - і є час для другої дитини. 5 років різниці  їм дозволяє ще разом гратися і розуміти одне олного. Взагалі, дітей добре було б трьох. Перша дитина — справді дитина, з нею все пізнаєш, до її виховання ставишся серйозно. Друга дитина —  уже менше нервуєшся, хвилюєшся. А з третьою, мабуть, уже все буде зовсім просто

Ага, а четверта - це вже звичка  

Наше малятко було планованим. Тому ніяких несподіванок Ми дуже раді, що в нас народилася друга донечка (2 листопада їй був 1 місяць!), а особливо радіє її сестра, якій скоро буде 8. Якби ви бачили, як вона старається мені допомагати з малою

Отак, у мене тепер вже дві гарнюні-донечки!

Моїй Донечці лише 3 місяці, а чоловік вже мені робить заявки що він хоче другу дитинку, чим скоріше. Я в шоці. Я планую років через 5 другу.   А взагалі я завжди хотіла мати багато дітей (5 не менше), але покишо не поспішаю, а можливо ніколи і не наважусь, адже щоб заводити багато дітей потрібно мати добре матеріальне підгрунтя... 

Хорошая тема! Думаю,  послужит многим поддержкой А еще некоторые говорят : вы герои, я б не смог(ла) иметь 2-х(3-х,4-х) детей. Это не героизм.

Когда старшей дочери исполнилось  1,5  года,   я сказала мужу, что она уже взрослая ))), и  ей нужен братик. Когда братику исполнилось 2 года, в животике  каким-то  образом  оказался еще один братик... а когда этот собрался в школу,то ,чтобы маме не было дома скучно, "пришла"  сестричка. И, как еще одна  форумчанка написала, других вариантов, как родить, не было!

А ось я не зважилася.. І дуже шкодую. Хоча подруга мені казала, що буду шкодувати, але я не вірила. Тому - народжуйте, дівчата, не добре одній дитині бути в сімї.