Маю на меті написати статтю про те, як наважувалися пари на наступну дитину.
Можливо, у вас є якась історія, пов'язана з цим? Давайте поділимося!
Маю на меті написати статтю про те, як наважувалися пари на наступну дитину.
Можливо, у вас є якась історія, пов'язана з цим? Давайте поділимося!
Моя історія така:
Я завжди хотіла двох дітей. Але не так швидко - через три роки. Завагітніла вдруге "не плановано", три місяці була, що називається, в шоці. Ще й на роботу не вийшла з декрету - і от знову дитинка буде. Чоловік сприйняв на диво філософськи. Коли вже йому надоїло моє ниття, він сказав класну фразу: "Ти маєш інший варінт, ніж народити ще одну дитину?" Я сказала: "Ні" і заспокоїлася Народився син, важкувато було на початку, але нічого, ми справилися Правда, у нас класні бабусі, які нам дуже допомагали.
Наша історія проста. Коли старшій дитині виповнилося 10, а жінці - 32, вона сказала мені, що якщо ми зараз не наважимося на другу дитину, то наш син так і залишиться єдиною дитиною. Я трохи задумався, вагався, але вона мене переконала, й тепер ми маємо лапочку-дочку, а син - сестру, яку просто обожає І тепер без неї ми не уявляємо своє життя .
Нам не треба було зважуватися на другу дитину. Між ними якраз добра різниця: 5 років. Одне вже звикло до садочка - і є час для другої дитини. 5 років різниці їм дозволяє ще разом гратися і розуміти одне олного. Взагалі, дітей добре було б трьох. Перша дитина — справді дитина, з нею все пізнаєш, до її виховання ставишся серйозно. Друга дитина — уже менше нервуєшся, хвилюєшся. А з третьою, мабуть, уже все буде зовсім просто
Ага, а четверта - це вже звичка
Наше малятко було планованим. Тому ніяких несподіванок Ми дуже раді, що в нас народилася друга донечка (2 листопада їй був 1 місяць!), а особливо радіє її сестра, якій скоро буде 8. Якби ви бачили, як вона старається мені допомагати з малою
Отак, у мене тепер вже дві гарнюні-донечки!
Моїй Донечці лише 3 місяці, а чоловік вже мені робить заявки що він хоче другу дитинку, чим скоріше. Я в шоці. Я планую років через 5 другу. А взагалі я завжди хотіла мати багато дітей (5 не менше), але покишо не поспішаю, а можливо ніколи і не наважусь, адже щоб заводити багато дітей потрібно мати добре матеріальне підгрунтя...
Хорошая тема! Думаю, послужит многим поддержкой А еще некоторые говорят : вы герои, я б не смог(ла) иметь 2-х(3-х,4-х) детей. Это не героизм.
Когда старшей дочери исполнилось 1,5 года, я сказала мужу, что она уже взрослая ))), и ей нужен братик. Когда братику исполнилось 2 года, в животике каким-то образом оказался еще один братик... а когда этот собрался в школу,то ,чтобы маме не было дома скучно, "пришла" сестричка. И, как еще одна форумчанка написала, других вариантов, как родить, не было!
Коли буду писати статтю, ще Наталку розпитаю, але тебе теж, Ольго, обовязково попрошу детальніше розповісти. А то з посту виходить, що зважитись народити 4 діток, це раз плюнути
Я хотіла мати трьох дітей, але маю двох, різниця між ними 12 років і я жартую, що середнє не вдалося Тому плануй 5, тоді троє буде точно І це класно!
А ось я не зважилася.. І дуже шкодую. Хоча подруга мені казала, що буду шкодувати, але я не вірила. Тому - народжуйте, дівчата, не добре одній дитині бути в сімї.
Сторінки