Як не придушити в дитини бажання вчитися: 5 порад психолога батькам першокласника

1. Батьки повинні усвідомлювати, що початок навчання дитини  школі – це кардинальна зміна у житті дитини.

Це зміна укладу життя, пріоритетів і світогляду. Учора ти ще ходив у садок і був "підданий" денному сну, а сьогодні в тебе — чотири-п'ять уроків, коло обов'язків і відповідальність. Ось чому так важливо, щоб цей соціально-віковий бар'єр дитина переступила підготовленою, оточеною увагою і підтримкою батьків. Не забуваймо, що любов/нелюбов до школи формується саме в початкових класах. І провідну роль у цьому процесі формування поглядів відіграє перший учитель.

Докладніше про психологічні аспекти адаптації першокласника читайте у статті Допомагаємо дитині звикнути до школи.

2. Перший учитель — неодмінний авторитет, який не тільки навчає дитину читати і рахувати, а й власним прикладом, а також і ставленням, формує її як особистість

Безперечно, учитель початкових класів має блискуче володіти майстерністю педагогіки і психології. Такою ж мірою він повинен мати позитивні людські якості — бути добрим, чуйним, урівноваженим, в жодному разі не кричати. Тобто бути реальним прикладом у всьому, що всотає в себе першокласник, і з чим піде далі по життю. Найчастіше педагоги молодших класів такими й є, адже працювати з шести-, семилітками піде не кожен випускник педвишу, а лише той, хто справді любить малят. Але що ж перетворює ніжних і улюблених "добрих фей" на сердитих і злих "відьом"?

"Потенційно небезпечного" вчителя, звичайно, легко виявити, переконані фахівці. Якщо є явні порушення методики виховання, батькам не треба боятися поговорити з педагогом начистоту і навіть розповісти про проблему директорові. Якщо конфлікт не вичерпно, а шкільна адміністрація не вбачає у поведінці вчителя великих проблем, краще поміняти клас, школу. Не слід забувати, що йдеться про формування особистості не педагога, а вашої дитини. А половина дорослих комплексів закладається саме в дитинстві. 

Важливим є і факт задаровування-задобрювання вчителів. Прикро, але наявність так званих дітей-мазунчиків — часта картина в сучасній початковій школі. Цей неприродний добір роблять самі батьки, часом не відаючи, що творять. Дорогі подарунки, матеріальні знаки надмірної уваги — все це не тільки юридично протизаконно, а морально згубно. Скажімо, батьки Вовчика можуть собі дозволити подарувати Маріванні до 8 Березня шкіряну сумку, а батьки Марійки — ні. Хто для Маріванни буде улюбленцем: Вовчик чи Марійка?

3. Дитина поступово стає частиною нової соціальної системи і завдання батьків допомогти дитині вписатись у колектив та навчити протистояти негативним впливам.

Природно, що укупі з оцінками і враженнями дитина приносить зі школи букет соціальних явищ — звички, навички, нові слова. Це результат своєрідного обміну досвідом усередині колективу: приносячи щось зі своєї родини, дитина поглинає принесене кимось.

Перебуваючи півдня у школі без догляду батьків, дитина стає частиною нової соціальної системи, в якій їй відведено свою важливу роль. Особистісна еволюція дитини відбувається сукупно з біологічними змінами в її організмі. Збільшується обсяг мозку, росте опорно-руховий апарат. У першокласника утворюється новий внутрішній інтелектуальний пласт — багаж знань. Тому дуже важливо, щоб знання ці були позитивними і плідними.

Не секрет, що школа підносить дитині не тільки уроки добра, а й зерна небажаних пізнань. Неформальне вербальне спілкування, ази стихійного статевого виховання — все це дає дитині школа, а якщо точніше — середовище однолітків. Добре, якщо дитина підготовлена до усіляких негативних впливів із боку нових друзів, однокласників. Вона знає, що таке добре, що погано, і що існують слова, яких за жодних умов уживати не можна. А якщо маля виховане лише на казках про добро і не знає, чим хлопчик відрізняється від дівчинки?

4. Йдучи до школи, дитина має бути підготовленою у питаннях статевого розвитку та відносин хлопчиків та дівчат

Молодший шкільний вік дитини — складний і відповідальний період для її батьків. Починати готувати маля до школи потрібно з трьох-чотирьох років. Безперечно, це мають бути мотиваційні розповіді, розмови з дитиною про навчання, книжки, уроки. Також дитина має бути підготовленою до можливих розмов у питаннях, які приховують дорослі й які природно цікавлять дитину через її дорослішання. Йдеться про сексуальний розвиток дітей п'яти-семи років, який у цьому віці ґрунтується на поважному ставленні до протилежної статі. Прекрасне почуття — перша любов — буває саме в школі. Майже всі хлопчики і дівчатка переживають підготовчий її етап у вигляді дружби саме в початкових класах. Важливо, щоб дитина довіряла свої переживання як батькам, так і нам, учителям. Гармонія у стосунках між дитиною і дорослим досягається довірчим діалогом, у якому беруть участь уже три сторони: маля, сім'я і школа. Іноді вчителеві дитина скаже більше, ніж мамі, і навпаки. Тому на ранніх етапах навчання батьки просто зобов'язані щотижня відвідувати школу і підтримувати контакт із наставником. Проблему легше попередити, ніж потім ліквідовувати."

5. Поза школою головним принципом батьків школяра повинно бути "не обтяжити" гуртками, секціями та курсами

Крім основної школи, на першокласника звалюється ще й додатковий вантаж обов'язків, що ще більше ускладнює його нове життя. Йдеться про гуртки і секції, куди малят записують швидше не за їхнім бажанням, а з доцільності з погляду батьків. Хтось таким чином реалізує в рідному чаді свої дитячі мрії ("у мене не було ковзанів, а в тебе є, тому ми запишемо тебе на фігурне катання"), хтось віддає данину моді ("підеш до школи моделей"). Але найчастіше батьки навішують на новоспеченого школяра додаткові навантаження для того, аби не залишити йому вільного часу "на дурниці". На думку фахівців, таке рішення помилкове, оскільки заняття додатковою, часом нелюбимою справою, приводить незміцнілий організм до втоми. Як результат — кульгає успішність. 

В організації позаурочного часу першокласника, та й школяра взагалі, важливий принцип "не обтяжити.  Не забуваймо, що йдеться не про основні, а про додаткові заняття. І одне не повинно заважати іншому. Можливо, варто вивчити пропозиції щодо секцій, організованих безпосередньо при школі. Це істотно заощадить ваш час. Ба більше, при школі можуть займатися однокласники вашої дитини, а спільна позаурочна справа позитивно впливає на соціальні функції дітей.

Позбавляти позашкільних заходів в ім'я науки дитину теж не варто. Музична школа, танцювальний гурток чи художня секція — чудова можливість розкрити схильність або навіть талант дитини і виростити з неї всебічно розвинену повноцінну особистість.

За матеріалами статті Ірини Максименко.

Джерело: http://gazeta.dt.ua/