Чи ваша дитина стане генієм?

Що означає бути генієм і що з цим пов’язується.

Очікуючи народження дитини, батьки насамперед прагнуть бачити її здоровою. Пізніше виникають й інші бажання: щоб вона стала успішною, давати собі раду в житті й була, безперечно, з високим рівнем інтелекту. Проте ніколи не замислюються, що значить бути видатними і звідки беруться генії. Отже, прослідкуймо, чи ваша дитина стане генієм і що з цим пов’язується.

Як розпізнати, чи дитина геній?

Якщо мала дитина, не знаючи літер, читає цілі речення, спонтанно не вдаряє по клавішах, а грає твори Моцарта, або, прочитавши “Енциклопедію”, знає її майже напам’ять, - то, насправді, ви - батьки генія.

Такі організації, як National Association for Gifted Children (NAGC) чи American Association of Gifted Children, стверджують, що можна класифікувати спільні характерні ознаки (риси) генія. Найчастіше вони такі: 

• дитина починає говорити в дуже ранньому віці зі значним обсягом лексики. Типово для неї - використовувати цілі речення;

• вона вже досвідчений, вмілий читач, котрий добирає цікаву для себе літературу. Не переглядає книжок, адекватних дитячому вікові: сприймає “просунуті” книжки;

• має унікальні хобі та зацікавлення. Воліє вести розмови про різні екзоти, ніж переглядати мультики. Охоче спілкується з дорослими. В колі дітей їй нецікаво;

• все сприймає на льоту, що в поєднанні з незвичайним інтелектом витворює образ малого Ейнштейна, оригінального мислителя, а також неймовірного співрозмовника;

• вміє вчасно і коли треба зосередитися, має високий рівень енергії, є перфекціоністом, тобто володіє переконанням, що ідеал може і повинен бути досягнутий. Любить головоломки, кросворди і числа.

Якщо помітите одну, дві чи більше рис, заплануйте зустріч із психологом або педагогом. Може бути, що ваша дитина непересічно здібна. Щоб у цьому переконатися, досить розв’язати тести, котрі виявлять таланти, ерудицію дитини, а також перевірить рівень її інтелекту.

Варто, однак пам’ятати, що винятково здібними вважаються зазвичай діти, рівень інтелекту яких перевищує 130 пунктів. Такий високий показник характеризує заледве 2-3 відсотки людей. На думку спеціалістів, вундеркінд - це дитина, першокласна у щонайменше одній галузі науки чи мистецтва в ранньому віці. Це той, хто вже в 11 років виявляє експертну точність або глибоке розуміння основ у тій царині науки, що властиве тільки дорослим.

Чи ваша дитина стане генієм?

Численні спеціалісти ламають голову над тим, звідки беруться геніальні діти. Одні з них переконані, що все залежить від генів, інші - що від середовища, в якому виховується дитина. Очевидно, рацію мають обидві шкали, адже інтелект - це й успадкований потенціал, і плоди освіти та соціалізації.

Визначний геній Річард Фейнман, один із творців квантової електродинаміки, лауреат Нобелівської премії в галузі фізики за 1965 рік, мав рівень інтелекту “тільки” трохи вищий за середньостатичний, а не високий чи дуже високий. До розвитку досягнень вченого доклав значних зусиль батько, за фахом продавець, який попри брак освіти зумів зацікавити сина природою.

Чи ваша дитина стане генієм? Невідомо. Однак треба невпинно вишукувати в ній таланти і нахили та інвестувати в них не тільки гроші, як увагу й час, щоб вона могла виявити свій потенціал. Чудовим способом для цього є розмови на різні теми з різними запитаннями, заохочення дитини до ухвалення власних рішень, до зацікавлення навколишнім світом, чутливого ставлення до нього, розвитку творчого мислення, праці над самооцінкою, а також систематичні в цьому процесі для зміцнення пам’яті.

Мало хто народжується з високим рівнем інтелекту, але кожен отримує певний потенціал. Те, як його використати, значною мірою залежить від нього самого, але насамперед - від батьків. 

Діти народжуються зі значно вищим потенціалом інтелекту, ніж це мають дорослі. У їхньому мозку існують мільярди нервових сполучень (у віці двох років дитина має їх близька ста більйонів, тобто у рази більше ніж у дорослих). Психологи стверджують, що стимуляція молодого мозку різними подразниками дозволяє врятувати якнайбільше кількість нервових сполучень, запобігаючи при цьому дисфункціям розвитку.

Що таке геній? 

Що робить дитину генієм? Рівень інтелекту, робоча пам’ять, а може… синдром Аспергера (дослідження вказали, що особи з цим синдромом переважно дуже талановиті).

Щоб проаналізувати характерні ознаки (риси) вундеркіндів, науковці Йоганна Рутзац і Юрдан Урбах провели дослідження з вісьмома дітьми, які значно виділялися в різних галузях науки і мистецтва. Для визначення кількісної оцінки рівня інтелекту використано тести IQ (ай-к’ю) Стенфорда Бінета (IQ-коефіцієнт інтелекту). Тести ай-к’ю розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудиції).

Як передбачалося, геніальні діти мали результати IQ вищі, ніж середньостатичні - 128 у порівнянні із середнім - 100. Одна дитина отримала трохи вищий результат - 108. Які ж висновки можна з цього зробити? Виявилося, що вундеркінди мають високий інтелект, але не настільки, як сподівалося.

Проте одного IQ замало, щоб досягнути в житті визначних успіхів і прославитися як геній. Безперечно, багато в чому завдячуємо інтелектові, але до певної межі. Виявилося, що при його надвисокому рівні величезне значення має робоча пам’ять, головним завданням якої є запам’ятовування і зберігання інформації, а також опрацьовування більшої її кількості одночасно.

Кожен з восьми вундеркіндів мав виняткову робочу пам’ять, завдяки якій увійшов до одного відсотка тих, хто володіє нею в такому великому обсязі.

Зауважимо, що робочу пам’ять можна тренувати і вдосконалювати за допомогою тренінгів, досягаючи при цьому безперечних результатів.

Чи геній - це завжди успіх?

1921 року американський психолог Левіс Терман вибрав обдарованих дітей серед учнів середніх шкіл штату Каліфорнія, утворюючи групу з понад 1400 осіб, IQ котрих становив від 140 до 200 пунктів. Професійне життя учасників моніторили тривалий час. Стендфордський університет запланував вести дослідження до моменту смерті останнього учасника.

Однак ці особи попри підтримку не досягли визначних успіхів. Кілька їх померло через згубні звички, а декілька закінчило життя в пенітенціарних закладах. Тільки четверо виборювали собі достойне місце і прославилися у своїй царині. Дослідження, котре мало переконати, що генії досягають-таки визначних успіхів, довело, що високій рівень інтелекту нічого не гарантує, а навіть шкодить у житті.

Чи геніальна дитина - то щаслива дитина

Чи вундеркінд може бути щасливим? Виявляється, що надзвичайна здібність може стати для нього баластом і навіть причиною життєвих проблем. Йдеться не тільки про амбіції батьків і надмірну кількість додаткових занять.

Геніальні люди часто емоційно нестабільні, мають схильність до згубних звичок і депресії. Багато з них хворіє на неврози, тяжкі алергії, спостерігаються відхилення в системі кровообіга та роботі серця. Оскільки ген пізнього пробудження корелюється з високим коефіцієнтом інтелекту, тобто IQ, то генії просиджують до пізних нічних годин.

Сатоші Каназава, психолог з лондонської школи економіки, проводячи дослідження з відомими інтелектуалами, вказав на їхні глибокі проблеми в соціумі, а саме в питанні налагодження комунікації.

Оскільки небагато хто може зрівнятися з геніями, їм складно знайти собі пару. Особи з високим IQ щасливі тільки у своєму товаристві. У зв’язку з цим вони прагнуть до самотності, уникаючи банальних пустопорожніх розмов на рівні пересічних, часом навіть ерудованих співрозмовників, які їх неймовірно втомлюють.

Справедливо зазначають психологи, що дітям, наділеним природним інтелектом, у відповідній царині, треба особливо дбати про своє місце в соціумі і творчий розвиток у ньому. Крім того, вони мають мати час на те, щоб відчувати себе звичайними дітьми, а не тільки геніями.