Постійний розпорядок дня дитини - як це відбувається на практиці

Розглянемо практичний випадок створення та підтримання постійного розпорядку у дитини.

Лікарі рекомендують дорослим споживати їжу і вкладатися спати у той самий час, адже це позитивно впливає на функціонування всього організму. Такий режим стосується і дітей, адже їхня нервова система - тільки на початку розвитку. 

На прикладі виховання дитини однієї сім’ї подаємо її розпорядок дня від трьох місяців до майже двох років. Планування ритму дня значно поліпшило, якість життя всієї родини. Тепер коли дитині минуло два роки, батьки й далі дотримуються для неї режиму й охоче діляться, як це функціонує згідно з постійним плануванням дня і які від цього позитивні наслідки. Використовуючи таке планування, не важливо, щоб дотримуватися його похвилинно.

Важливо, щоб усе відбувалося в однаковій послідовності та в тих самих часових відрізках.

План дня з одним сном полягає в тому, що сон може тривати між 11:45 і 12:30

Проте остаточний час може залежати від:

• самопочуття дитини
• часу ранкового пробудження
• міри втомленості
• активності перед сном

Щоденна повторюваність активності

Очевидно, що дитина на прогулянці більше втомлюється, ніж перебуваючи вдома. Тому визначити час прогулянки нескладно і вкласти дитину до сну легше о тій самій порі.

Постійний розпорядок - непланові випадки

Особливо раннє пробудження

Коли дитина завчасу прокинеться, можна вкласти її до денного сну об 11:45.

Міцний нічний сон

Якщо дитина добре спить вночі, то після пробудження можна вкласти її до денного сну о 12:30.

Так само і з нічним сном. Можна вкладати дитину між 19:20 і 20:00. Якщо денний сон довший, то можна вкладати до нічного - о 20:00.

Якщо дитині докучають зубки, то намагайтеся вкладати її о 19:20.

Постійний моніторинг потреб дитини

Пам’ятайте, що ваша дитина та її потреби змінюються щомісяця. Навіть якщо вона за схемою може мати денний сон, та все-таки відчуває потребу довше поспати з часом може виявитися, що треба незначно пересунути час сну (денного чи нічного), щоб пристосуватися до потреб дитини.

Наприклад, дитина у 12 місяців потребує переважно 14,5 години сну на добу. У майже 2 роки вона й далі спить раз на день, але потребує 12,5 годин сну, тобто на 2,5 години менше.

Чи варто запроваджувати постійний розпорядок дня? На нашу думку, - варто, оскільки:

• Діти дуже люблять передбачуваність. Завдяки розкладу добре знають, чим вони можуть зайнятися, у зв’язку з цим відчувають себе впевнено і безпечно.

• Розклад дня дозволяє легше планувати й розпорядок всієї родини. Коли дитина спить, у відповідний час, мама може приготувати обід, попрацювати або просто відпочити.

• Діти, які мають постійний план дня, набагато краще і довше сплять.

• Вони не мають проблеми з засинанням, і не протестують, коли батьки намагаються вкласти їх спати.

Постійний розпорядок дня і функціонування за годинником? 

Супротивники постійного планування дня - вважають, що розвиток дитини за годинником не враховує її актуальних потреб. Але ж це неправда!

По-перше, пам’ятайте, що це батьки функціонують за годинником, а діти діють відповідно до певної події чи випадку, і це якраз є для них відповідникам часу, а не власне година.

По-друге, якщо дитину вкласти до сну о 12, то байдуже, що станеться упродовж дня, головне, щоб дитина заснула. І це здебільшого залежить від ранкового пробудження, рівня перевтоми і активності протягом дня.

По-третє, правильне застосування постійного розпорядку дня - це невпинне спостереження за дитиною і підлаштування до її потреб, що має якнайкраще послуговувати самій дитині, а не дорослим.