Дивовижні школи

Мрія учнів і страшний сон багатьох вчителів. У канадській школі «Альфа» - ні оцінок, ні домашніх завдань, ні розкладу. Учні самі вибирають, які заняття відвідати. Класи формуються не за віком, а за інтересами: творці школи переконані - в різновіковій групи дитині простіше осягати навколишній світ.

Вмкладанням в  «Альфі» взагалі займаються не тільки педагоги, а й самі вихованці, їх батьки та інші гості школи. Роль викладача - не заважати процесу.

Mountain Mahogany Community School (США)

За головний принцип тут взято відомий американське вислів «Thinking outside the box». Дослівно - «думай поза межами коробки». Сенс вислову - вийти за рамки очевидного, приймати нестандартні рішення. Саме цьому вчать дітей в Mountain Mahogany. Поряд зі звичайними предметами в навчальний план включені уроки шиття, кулінарії і садівництва, а також ігри на взаємодію - з іншими людьми і навколишнім світом.

Запис в школу теж відбувається оригінально: щоб потрапити сюди, треба виграти в лотерею. Завантажити спеціальну анкету з офіційного сайту школи, заповнити її, відправити за адресою - і чекати результатів розіграшу.

Watershed School (США)

«Твоїм класом стане цілий світ» - звертаються організатори школи Watershed до своїх майбутніх учнів. Найефективнішим методом навчання тут вважають практичні заняття, і велику частину часу діти проводять в експедиціях. Вчити біологічні терміни відправляються в ліс, з географічними картами знайомляться в мандрах, а архітектуру вивчають на міських вулицях. Діапазон «позакласних занять» - від сходження на гори в Колорадо до допомоги в будівництві школи в Нікарагуа.

У гімназії Орестад в Копенгагені навіть архітектура підпорядкована принципам, на яких тут відбувається навчання. Поділ на аудиторії в Орестад досить умовний - класи фактично займаються в одному величезному приміщенні, де на чотирьох рівнях розташовані відкриті майданчики для занять. У будівлі працює бездротовий інтернет, і учні можуть взаємодіяти не тільки в реальному, а й у віртуальному просторі. Комунікація тут понад усе, і це не випадково: в гімназії навчаються старшокласники, які збираються в майбутньому працювати в мас-медіа.

Раніше діти кочівників-оленярів або зовсім не отримували освіти, або жили в школах-інтернатах далеко від дому. Тепер вчителі самі приїжджають до своїх підопічних.

«Кенелекен» - лише одна з багатьох "кочових" шкіл. Тільки в Якутії діє вже більше десятка таких шкіл. Відкриваються вони і на Таймирі, Ямалі, в Евенкії. Учні отримують домашні завдання і відправляють їх на перевірку за допомогою супутникового інтернету. Для звичайних уроків на стоянках встановлюють спеціальні шкільні намети.

 

За матеріалами: www.direktor.ru