И никто не написал, что по закону, никаких домашних заданий в первом классе не должно быть в принципе, именно потому, что по возрасту и здоровью, психологической готовности детки еще вообще не рассчитаны на нагрузку целый день...
И никто не написал, что по закону, никаких домашних заданий в первом классе не должно быть в принципе, именно потому, что по возрасту и здоровью, психологической готовности детки еще вообще не рассчитаны на нагрузку целый день...
Да, Оксана, уже об этом никто не вспоминает... Как нас уже всех приучили к тому, что неправильно, и мы вынуждены с этим мириться и мучить наших детей...
Не дуже можу порадити, бо мої діти не ходили на групу. Саме тому не ходили, бо я вважала, що вони там ні уроки нормально не зроблять, ні відпочинуть - який відпочинок за партою? А в 1 класі діятм і так дуже важко. Тому я напрягала усіх родичів, бабусь-дідусів, щоб тільки діти не були на групі. Тому ніби все добре пройшло в них у початковій школі (не памятаю особливих складнощів).
Тепер вже в нас інші проблеми - у старшій школі досить важко зараз вчитись
А про законы не писали, потому что в этой стране законы стали вещью абстрактной и показушной. Ну, знаю я, что задавать на дом нельзя, ну учитель знает, причем учитель знает, что и я знаю, ну и что? Не будешь делать дома - не будешь успевать за придурошной программой, на ребенка навесится ярлык отстающего - и ...?
К сожалению, мы вынуждены выкручиваться и приспосабливаться, хоть и противно ужасно - но ведь главное, здоровье и счастье ребенка? Вот только с чувством собственного достоинства что делать?
В мене діти на групу не ходили і не ходять - тому що я бачу, що їм важко цілий день у школі сидіти - по-перше, там нема можливості полежати, розслабитися, по-друге - купа людей в одному приміщенні цілий день - таке не кожен дорослий витримає.
В мене старший син ходив без питань - йому було цікаво, він усидчивий, любить вчитися. Зараз молодший пішов у перший клас - і перші тижні це був капець, особливо вранці. Я дозволяла йому не кожен день ходити, забирала після 3-го уроку, знайомила з однокласниками, говорила про те, що ми будемо робити, коли він прийде зі школи.
Найважче йому сидіти там півдня. Так, йому цікаво вчитися, все дається легко, але оте сидіння... Я вже думала і ще дотепер думаю про ДО або індивідуалку. От і сьогодні вранці він питав, коли йому не треба буде йти в школу взагалі... Хоча вже зараз легше, без істерик, але все одно він поки не розуміє, що то на 11 років. І я поки на цьому не акцентую.
Наш рецепт для школи - це дуже хороший, розуміючий учитель (в самого син першокласник), багато підтримки, контакту, мінімальне навантаження. Ну і обов'язково щоб в головах батьків школа була саме місцем для навчання, а не місцем "спихування" дитини на якийсь час. А це значить щоб дитина залишалася "домашньою", не відчувала відриву від сім'ї. Для нашої сім'ї це дуже важливо.
Мы начали на подготовку к школе водить, вроде нравится. Единственное, за что переживала - это за то, что школа с английским уклоном, поэтому заранее занимались с репетитором. Сейчас вот по ее совету уже покупаем в интернет магазине British Book адаптированные книги для чтения на английском языке http://https://www.britishbook.ua/catalog/adaptirovannye-knigi-dlya-chteniya/yazyk-english/ ,чтобы словарный запас непринужденно пополнялся. Появилась даже любимая книжка-раскладушка Big Book of Sea Creatures, которую нам посоветовала консультант сайта, опираясь на уровень знания языка ребенком и его интересы в жизни. Теперь мечтает Harry Potter and the Philosopher's Stone прочесть в оригинале)
И никто не написал, что по закону, никаких домашних заданий в первом классе не должно быть в принципе, именно потому, что по возрасту и здоровью, психологической готовности детки еще вообще не рассчитаны на нагрузку целый день...
Да, Оксана, уже об этом никто не вспоминает... Как нас уже всех приучили к тому, что неправильно, и мы вынуждены с этим мириться и мучить наших детей...
Не дуже можу порадити, бо мої діти не ходили на групу. Саме тому не ходили, бо я вважала, що вони там ні уроки нормально не зроблять, ні відпочинуть - який відпочинок за партою? А в 1 класі діятм і так дуже важко. Тому я напрягала усіх родичів, бабусь-дідусів, щоб тільки діти не були на групі. Тому ніби все добре пройшло в них у початковій школі (не памятаю особливих складнощів).
Тепер вже в нас інші проблеми - у старшій школі досить важко зараз вчитись
А про законы не писали, потому что в этой стране законы стали вещью абстрактной и показушной. Ну, знаю я, что задавать на дом нельзя, ну учитель знает, причем учитель знает, что и я знаю, ну и что? Не будешь делать дома - не будешь успевать за придурошной программой, на ребенка навесится ярлык отстающего - и ...?
К сожалению, мы вынуждены выкручиваться и приспосабливаться, хоть и противно ужасно - но ведь главное, здоровье и счастье ребенка? Вот только с чувством собственного достоинства что делать?
Cпасибо за такие практичные советы! Очень полезная информация, и, думаю, не только для меня, но и для других мам первоклашек!
В мене діти на групу не ходили і не ходять - тому що я бачу, що їм важко цілий день у школі сидіти - по-перше, там нема можливості полежати, розслабитися, по-друге - купа людей в одному приміщенні цілий день - таке не кожен дорослий витримає.
В мене старший син ходив без питань - йому було цікаво, він усидчивий, любить вчитися. Зараз молодший пішов у перший клас - і перші тижні це був капець, особливо вранці. Я дозволяла йому не кожен день ходити, забирала після 3-го уроку, знайомила з однокласниками, говорила про те, що ми будемо робити, коли він прийде зі школи.
Найважче йому сидіти там півдня. Так, йому цікаво вчитися, все дається легко, але оте сидіння... Я вже думала і ще дотепер думаю про ДО або індивідуалку. От і сьогодні вранці він питав, коли йому не треба буде йти в школу взагалі... Хоча вже зараз легше, без істерик, але все одно він поки не розуміє, що то на 11 років. І я поки на цьому не акцентую.
Наш рецепт для школи - це дуже хороший, розуміючий учитель (в самого син першокласник), багато підтримки, контакту, мінімальне навантаження. Ну і обов'язково щоб в головах батьків школа була саме місцем для навчання, а не місцем "спихування" дитини на якийсь час. А це значить щоб дитина залишалася "домашньою", не відчувала відриву від сім'ї. Для нашої сім'ї це дуже важливо.
Подарки какие то, поездки или прогулки куда то, это всегда отличная мотивация и работает без перебоев.
А мы вже на дошколярик записались))
Надо заинтересовать ребенка) чтобы для него это было не каторга)
Мы начали на подготовку к школе водить, вроде нравится. Единственное, за что переживала - это за то, что школа с английским уклоном, поэтому заранее занимались с репетитором. Сейчас вот по ее совету уже покупаем в интернет магазине British Book адаптированные книги для чтения на английском языке http://https://www.britishbook.ua/catalog/adaptirovannye-knigi-dlya-chteniya/yazyk-english/ ,чтобы словарный запас непринужденно пополнялся. Появилась даже любимая книжка-раскладушка Big Book of Sea Creatures, которую нам посоветовала консультант сайта, опираясь на уровень знания языка ребенком и его интересы в жизни. Теперь мечтает Harry Potter and the Philosopher's Stone прочесть в оригинале)
Сторінки