Ви є тут

Чи може немовля маніпулювати батьками?

26/01/2017

  • 0

«Якщо ти завжди будеш брати дитину на руки, коли вона плаче, вона згодом сяде тобі на шию»... Правда ж, ви чули такі поради неодноразово?

Багато порад щодо виховання засновані на твердженні, що діти, навіть з народження, маніпулюють своїми  батьками. Цей войовничий підхід вважає, що  діти є ворогами і мають здатність затівати інтриги та змови одразу з народженння. Маніпуляційна параноя походить з часу виховання дітей, коли вважали, що контролювати ситуацію потрібно завжди дорослим і діти повинні поважати дорослих, але не отримувати цього взамін.

Мало хто знає, але для того щоб маніпулювати своїми батьками, немовлятам та дітям молодшого і старшого віку потрібне:

  • Гіпотетичне мисленння
  • Критичне та раціональне мислення
  • Співпереживання
  • Контроль поведінки та імпульсів

Ці когнітивні навики лежать в основі префронтальної кори головного мозку, яка відповідає за високорозвинені здібності. Це саме та ділянка, яка відрізняє нас від інших ссвавців і вона розвивається в останню чергу. Багато досліджень показали, що кінцевий розвиток префронтальної кори не настає навіть при досягненні 20 років.

Знаючи це, цілком очевидно, що діти (а тим більше немовлята) не мають можливостей для комплексного мислення, яке необхідне для маніпулювання поведінкою інших. Тобто, вважаючи, що діти можуть вами маніпулювати, ви занадто перебільшуєте їх здібності.

Зрозуміло, що немовля, яке знаходиться в комфортному стані, не буде плакати тільки тому, що йому так могло захотітися і воно хоче керувати поведінкою батьків. Це насамперед вимагає контролю власної поведінки. А складання плану маніпуляції потребує від дитини оцінки та обдумовування декількох реакцій батьків на дану ситуацію. Для того, щоб таке могло статися, мало б народитися геніальне «супер-немовля». А насправді, малюк ще не може контролювати свою поведінку. І навіть якщо ваше немовля сухе і сите, можливо йому просто потрібна турбота і захист, які він відчуває у вас на руках. І його мозок не дозволяє йому по-іншому показати свої бажання і емоції, тільки плачем.

Цілком очевидно, що діти молодшого віку влаштовують істерики в магазині не тому, що вони хочуть принизити батьків і отримати бажане. Вони переповнені адреналіном і бурхливими емоціями, які ще зовсім не в стані контролювати. Уявіть, що ви втратили контроль над собою, а замість заспокоєння, вас ігноруюють, чи ще гірше, карають? Діти не обирають цю модель поведінки свідомо, їх мозок ще не достатньо розвинутий для цього.

Уявлення, що діти можуть маніпулювати батьками від народження, ділить нас на дві команди. Батьки проти дітей. Це передбачає покарання та ігнорування кращого рішення - розуміння та зближення. Правду кажучи, цей поділ на дві команди та ігнорування справжніх потреб дитини вірогідніше в майбутьному створить маніпулятора. Якщо ми будемо ростити дітей з думкою про те, що їхні потреби задовільняються, у них не буде потреб в маніпуляціях в майбутньому. Якщо немовля плаче, його потрібно пригорнути, а істерики дітей заспокоювати. Єдине, що ми створюємо турботою це довіра, а довіра і маніпуляція це дві зовсім різні речі.

І навіть якщо ви досі вважаєте, що вами маніпулюють, цінуйте це. Тому що це найбільш безкорислива маніпуляція у вашому житті. І все, чого від вас просять, це тільки турбота і любов.

 

Вікторія Пайда

За матеріалами www.huffingtonpost.co.uk

 

Коментарі
Додати відповідь