Ви є тут

Як відучити малюка від спільного сну

21/05/2016

  • 0

Цілком природньо, що люблячі батьки прагнуть проводити з новонародженими малюками максимум часу, даруючи їм власні увагу та турботу і не розлучаючись навіть уночі. До того ж, сумісний сон вирішує багато проблем як для дитини, так і для мами.

Доведено, що за умови тісного контакту матері і малюка покращується лактація у жінки, а дитя поруч з мамою, відчуваючи її запах, тепло і серцебиття, спить значно спокійніше і сон його менш тривожний. 

Проте, попри всі переваги, є ряд мінусів і протипоказань для такого сну, особливо, коли дитина сягає такого віку, коли навчити її спати окремо у власному ліжечку - велика проблема.

 

Тож як все-таки відучити малюка від спільного сну і навчити його засинати самостійно?

 

Будьте готові, що на це піде чимало сил і терпіння! Smile

Попервах малюкам вкрай важлива пристуність мами, оскільки вони не відокремлюють себе від неї після 9 місяців, проведених у материнській утробі, наче одне ціле. Спільний сон зручний для годуючих мам, оскільки стимулює процеси утворення молока, спрощує численні нічні годування і дає відчуття захищеності немовляти, а мамі - спокій, бо крихітка під боком спокійно сопе. 

Навіть ті мами, які не годують дитину груддю, все-одно вночі змушені прокидатися для того, щоб погодувати її з пляшечки.

Важливо переконатися, що спільний сон з дитиною є безпечним для неї: переконайтеся, що між ліжком і стіною нема дірок, в які малюк може провалитися, подушки і ковдри не заважають йому і на ліжку нема нічого потенційно загрозливого. Майте на увазі, що не слід брати дитину до себе в ліжко, якщо ви приймаєте сильнодіючі снодійні препарати або у вас міцний сон - в таких випадках є загроза задушення.

 

Для покращення лактації дуже корисно хоча б кілька годин щоденно проводити у максимально тісному контакті з дитиною, як от час під час сну (не обов'язково нічного, спокійніше задля безпеки малюка і зручності батьків - денного). До того ж, дуже часто саме молоді татусі відчувають дискомфорт і тривогу, коли дитя у батьківському ліжку, оскільки ті сплять міцніше, ніж жінки, і постійно переживають, щоб випадково не придавити немовля своєї вагою.

 

З часом, коли малюкові виповниться рік і більше, можна перейти до окремого сну, але дуже часто діти ніяк не хочуть засинати у власному ліжечку, створюючи цим батькам дискомфорт і незручності. Кожна спроба закінчується дитячою істерикою і після безсонної ночі батьки здаються, аргументуючи тим, що дитячий спокій - на першому місці.

І, на жаль, це помилкове рішення! Звичайно, з часом, коли дитина почне відчувати незалежність, вона неодмінно захоче власне ліжечкко у власній кімнаті, але цей процес індивідуальний і може затягнутися надовго. Нема такого віку, з настанням якого дитина обовязково погодиться спати окремо. І нема критерія, щоб оцінити - припустимий ще спільний сон дитини з батьками чи уже ні. Це рішення виключно вашої сімї!

Але все ж ми радимо спробувати скористатися деякими порадами досвічених батьків та педіатрів з цього приводу.

  • Якщо дитині більше року, а у вас досі нема дитячого ліжечка - саме час його придбати. Можна сходити в магазин разом з малюком і дозволити обирати йому самому, розкажіть, що тепер у нього бути особисте ліжко, як у мами з татом, можна придбати якусь цікаву модель - у вигляді машинки для хлопчика чи ліжечка казкової принцеси для дівчинки. Так ліжко стане не лиш улюбленим місцем для відпочинку і сну, а й цікавою іграшкою.
  • При виборі місця розташування дитячого ліжечка у вашому помешканні варто звернути увагу на такі моменти: якщо дитині важко даються будь-які зміни, постарайтеся поставити її ліжко якомога ближче до батьківського, можна навіть зняти боковинку і приєднати його до великого ліжка батьків. З часом дитяче ліжечко можна буде відсувати, допоки дитина перестане потребувати такої близькості з батьками і погодиться навіть переселитися у іншу кімнату.

Часто батьки стикаються з іншою проблемою: малюка мучать страшні сни і він боїться спати наодинці в темряві. Тому в перший час варто залишати на ніч увімкненим нічник і двері у батьківську спальню відчиненими. Також рекомендовано мамі кілька ночей провести разом з дитиною у дитячій, щоб та адаптувалася і звикла до нового місця.

 

Декотрі батьки укладають дитину у власному ліжку, а потім, коли вона засне, переносять у дитяче. Так робити не бажано, оскільки дитина переживатиме стрес: заснула поруч з мамою і татом, в теплому і затишному місці, а прокинулася сама, де нікого нема. Так виробляється недовіра до батьків, страх, що вони зникнуть, якщо закрити очі і заснути, що тільки спричиняє нічні капризи і безсоння. Відучувати краще поступово або хоча б перекладаючи дитину у ліжко, що поруч, і дозволяти при бажанні їй повернутися до батьків посеред ночі. 

Деякі педіатри радять придумати який-небудь щоденний ритуал перед сном, наприклад, наспівувати малюкові колискову, читати казки або просто цілувати на ніч. Зупиніть свій вибір на 1-2 пісеньках, не читайте щоразу щось нове, оскільки це може спричиняти сплеск емоцій, перезбудження, що навпаки ускладнить процес засинання. Що б ви не обрали - хай ця традиція буде незмінною. Згодом улюблену пісеньку зможе наспівувати і татко, бабуся чи інша близька людина. Також з метою уникнення перезбудження перед сном не рекомендовані веселі ігри, гучні забави та витривалі прогулянки, після котрих заснути дитині буде ще важче.

 

На жаль, не існує універсальних рецептів, котрі згодяться для всіх без виключення дітей. Дитина - унікальна особистість уже з моменту народження і її характер так само унікальний. Ніхто краще за вас не зрозуміє її бажань і потреб, але ми переконані, що у вас все неодмінно вийде. Наберіться терпіння і знайте, що з часом будете з посмішкою згадувати ті моменти, коли дитина не хотіла відриватися від вас ні на мить!

Коментарі
Додати відповідь