Ви є тут

Як обрати дитячу книжку: рекомендації експертів

09/09/2019

  • 0

Наталія Коваль, керівниця відділу маркетингу видавництва "Ранок" у Харкові каже, проблема часто полягає у тому, що вибір дорослих покупців часто-густо разюче відрізняється від того, що справді треба дитині, залежно від її віку. 


До вашої уваги матеріал з сайту life.pravda.com.ua.


Про вибір покупця, якому від 0 до 3

 

Перше, на що радить звертати увагу Наталія, при виборі книжки для найменших,  це безпека. Треба купувати картонні книжки, бо вони цупкі, їх легше перегортати і вони витримують усе (майже), що може зробити з ними дитина.

"Якщо простими словами: білий папір  це якісна книга, сірий або гірчичний  неякісна. В другому випадку видавці женуться за ціною. І на це, на жаль, часто ведуться батьки, які купують книжки саме через дешеву ціну. Цей папір легко рветься, а дитина в цьому віці тягне все до рота",  розповідає видавчиня.

 Перше, на що радить звертати увагу Наталія, при виборі книжки для найменших,  це безпека

Для малюків також існує багато іграшкових книжок, бо їх цікавить усе рухоме. Таке, що може змінюватися і повертатися до початкового вигляду (вирізані віконця в намальованому будинку, що можна зачиняти і відчиняти). Так-от, треба звертати увагу, щоб усі надрізи були заокруглені, бо книжкою можна легко порізатися.

До того ж, книжка має бути неважкою, бо дитина може гратись нею і без дорослих. Наталія каже, що навіть великі картонні книжки можуть бути легкими. Мовляв, є така здатність матеріалу: бути пухким, але не важким. Втім, спробувати треба самому.

Крім цього, книга має бути без запаху. Запах говорить про те, що використовувались неякісні фарби. Своєю чергою, це може викликати алергічну реакцію у дитини.

Щодо кольорів – малята люблять конкретні зображення із контрастними кольорами. Саме тому не підійдуть живописні книги.

"Дитина у цьому віці має розуміти колір і форму. І те, і те має бути простим для сприйняття. Якщо нашаровувати інформацію у книжці раніше, ніж цього потребує розвиток дитини, вона її не сприйматиме і може припинити любити книжку", – каже видавчиня.  

Натомість, практична психологиня "Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру" у Львові Наталія Скакун каже, що картинки западають у пам'ять малюків, але все залежить від інтерпретації дорослого:

"Якщо ми самі боїмося показувати щось дитині, то наш страх обов’язково передаватиметься їй. Хоча дитина може зовсім інакше відреагувати на ту чи іншу річ. Треба пробувати".

Книжка має бути неважкою, бо дитина може гратись нею і без дорослих

 

Яка книжка сподобається дитині 3-6 років?

 

У молодшому дошкільному віці дітям подобаються книжки із наліпками, розмальовки, карти з лабіринтами. Дитина у цьому віці починає робити щось руками.

"Чим більше дитина буде працювати пальчиками, тим краще у неї буде розвиватись моторика рук. А від неї – мозок. Це пов’язані між собою речі, які будуть помітні у першому класі. По учневі, який приходить до школи, зразу видно, чи є у нього досвід гри з книжкою", – пояснює Наталія Коваль.

За словами видавчині, навички засвоєння інформації формуються якраз у дошкільному віці. Відтак, порівнює дітей, з якими не читали у молодшому віці із людьми, які починають займатися спортом у 40 років, а до цього жодного разу не тренувались. Мовляв, посильно, але значно важче.

Психологиня Наталія Скакун каже, що книга в жодному випадку не може бути джерелом стресу: коли дитину змушують читати. Щоб дитина проявила інтерес до книжки, треба переконання, що це засіб дозвілля і відпочинку.

"Найважливіше у дитячій книжці – це те, що вона є джерелом і способом емоційного контакту дорослого з дитиною. Не тільки дитина пізнає світ через книжку, а і ми, дорослі, можемо дізнатись про внутрішній світ дитини завдяки книжці", –  наголошує психологиня.

У контексті видавчиня Наталія Коваль згадує про книжки-картинки. Це, каже, зовсім не книжка з ілюстраціями. Натомість, сенс в тому, щоб читати по зображеннях і обговорювати їх із дитиною.

У молодшому дошкільному віці дітям подобаються книжки із наліпками, розмальовки, карти з лабіринтами

"Ці книжки дуже популярні за кордоном. У нас, на жаль, – ні. У віці 3-6 років із дітьми треба багато говорити, бо у них розвивається мовлення, формується словниковий запас та емоційна культура переживання. Книжка-картинка дає приводи для розмови. А ще, вперше чуючи історію, діти вчаться відчувати, хочуть випробовувати емоції ще раз і ще раз, аби зрозуміти, як з цим жити", – каже видавчиня.

Наталія Коваль пояснює, що саме через це дитина може просити дорослих перечитувати одну й ту саму книжку знову і знову. Потім діти випробовують це, спілкуючись із однолітками.

"Для дошкільнят найважливіше у книзі – це тримати емоційний контакт. Для них не так важливий сенс книжки, як інтонація, рольові ігри, жести, міміка. Ваша розповідь має бути емоційно оформлена. Такий контакт запам’ятовується на все життя. А книжка, власне, тим і запам’ятається, що цей контакт відбувся взагалі", – каже психологиня Наталія Скакун.

Для такого віку у продажу з’являються також перші енциклопедії. Дитина хоче дізнаватись про довкілля: про природу, міста, будівлі, транспорт, країни.

Видавчиня Наталія Коваль впевнена, що у цьому віці можна пропонувати дитині багато різної інформації, але робити це порціями. Так формуватиметься кругозір. А батьки тим часом можуть зрозуміти, що дитині цікаво.

Аби ще більше зацікавити дитину цього віку, видавчиня радить облаштовувати дитячу бібліотеку:

"Можна виділити дитині власну поличку і запровадити традицію купівлі книжки раз на місяць, до прикладу. Це стимулюватиме дитину до читання".

 

Перед тим, як йти до школи, діти є більш соціалізованими, мають багато знайомств, а отже тексти стають більшими. Діти готові слухати повісті, класику дитячої літератури. Тоді, за словами експертів, можна починати читати більш жанрові тексти, пригоди.

Водночас, головним героєм у книжках стає саме дитина, хоча до цього віку зазвичай були тварини. Якщо йдеться про розвивальну літературу, то вона стосується розвитку певних навичок: вчитись рахувати, писати букви.

"Перед школою ми починаємо готуватись до того, що називається заняттям, вчимося вчитися. Але треба пам’ятати, що вдома це здебільшого гра і таке читання не має бути як урок", – наголошує видавчиня.

Експертки радять доповнювати книжку інтерактивними методами: відео, ігрові додатки. Так дитина не втомлюється.

"На книжкових виставках я зустрічала багатьох батьків, які передають до дитсадків книжки, щоб там з їхньою дитиною займались, читали і продовжували почате. Це теж крутий метод", – каже працівниця видавництва "Ранок" Наталія Коваль.

Крім цього, книжки для дошкільнят невипадково стають більш тематичними та поглибленими. Наприклад, не про транспорт, а саме про літаки. Йдеться про те, що дитина починає цікавитись чимось фокусно, більш заглиблено.

Психологиня каже, що варто із найменшого віку давати дитині можливість показати, що вона цікавиться тією чи іншою книжкою, дати можливість проявити індивідуальний підхід. Мовляв, коли дитина потягнеться у бібліотеці чи в книгарні до якоїсь  книжки, треба з’ясувати причину, чому дитину це зацікавило, обговорити вибір, а потім – прочитану книжку.

Якщо ж ви обираєте книжку для дитини будь-якого віку самостійно, психологиня радить звертати увагу на власні цілі та поставити собі кілька запитань. Чого саме ви хотіли б навчити дитину? Якою має бути мета книжки? Вона має бути пізнавальна, художня чи це засіб контакту з дитиною?

"Але головне – запитати у себе, чи справді досвід, який я хочу передати дитині, буде корисним для неї? Можливо, це запитання, яке цікавить мене з дитинства, мій незакритий гештальт, а я хочу нав'язати це дитині", – пояснює психологиня Наталія Скакун.

 

Книжка для покупця, якому 7-10

 

Молодший шкільний вік – це перші читання.

"Дитина вже вміє прочитати вивіску на магазині, назву книжки і зрозуміти, про що в ній йдеться. Це – другий етап, коли з дитиною говорять. Але говорять про те, що вона сама прочитала", – розповідає Наталія Коваль.

У цьому віці краще обирати маленькі за обсягом книжки, такі, що дитина зможе прочитати сама. Втім, треба звертати увагу на рівень, який зазначається на книжці.

Зрозуміти, чи підійде книжка дитині, можна і за величиною літер. Чим більші літери, тим менший рівень читання. А також – за кількістю рядочків на сторінку.

Дитині, яка тільки опанувала буквар, для самостійного читання потрібна книжка із 3-4 рядочками на сторінці, а також – малюнок. 50-70% ілюстрацій – коли дитина починає читати сама.

Учневі 2-3 класу найкраще купувати книжки із 30% зображень, решта – текст. Тоді діти готові до більших текстів, бо у них добре працює образне мислення. 

Молодший шкільний вік – це перші читання

Також, коли дитина тільки починає читати, видавчиня радить обирати різні види книжок, аби не читати одне і те саме. Якщо ж дитині вдається, треба підвищувати рівень.

Натомість, психологиня пані Наталія наголошує, що важливо навчити дитину виділяти суттєве і другорядне у тексті. Це легше зробити, переказуючи текст.

"При виборі книжки батьки можуть орієнтуватись на можливості дитини та на те, чим вона цікавиться, аби їй було легше переказувати. Опісля треба обговорити: яка думка дитини щодо героїв, чому саме це є основним у книжці, чому герої вчиняли так чи інакше. Так у дитини формується логічне мислення, вона вчиться висловлювати власну думку і виділяти основне від другорядного", – каже психологиня.

У такому віці популярним серед дітей є щоденниковий або скетчевий жанр. Це коли текст і малюнок змішані. До прикладу, "Щоденник Ніккі" або "Чудовий світ Тома Гейтса".

Читаючи ці книжки, складається відчуття, що посередині тексту хтось робив замальовки. Це – ефект присутності. Такі книжки просто читати, тому вони створені якраз для тих дітей, яким це робити важко. Малюнок тут заміняє слово.

До того ж, видавчиня радить батькам не боятись купівлі коміксів, якщо ними захоплюється ваша дитина. Це – те ж саме читання, але воно адаптоване, бо сучасна дитина живе у кліповому світі, навколо неї багато візуалізації, тому легше сприймає таку інформацію.

Існує безліч наукових коміксів або енциклопедій-коміксів. А діти 7-10 років часто обирають категорії, головне – із улюбленим героєм/темою. Як-от, "про динозаврів", "про котиків", "про піратів", "про красунь", "про монстрів" тощо.

Учневі 2-3 класу найкраще купувати книжки із 30% зображень, решта – текст.

Також батьки мають не забувати, що вони є прикладом. У шкільному віці експертки радять влаштовувати читальні вечори.

Приміром, можна запропонувати вимкнути усі гаджети і спробувати пожити без них. І тоді родина сідає читати протягом півгодини або хтось читає – всі слухають, або усі читають по черзі. Це корисно не тільки для навичок читання, а і для емоційної атмосфери. 

 

Чого хоче підліток-читач?

 

Для дорослих, які обирають книжки підліткам, видавчиня Наталія Коваль радить побути у ролі спонсора:

"Коли дитина підростає і може обирати книжки сама, то у батьків з’являється страх: а раптом вибере не те і про щось дізнається. Це ілюзія, бо "про щось не те" діти швидше дізнаються з інших джерел. Не варто хвилюватись, книжка запропонує щось погане".

Коли дорослі обирають дітям не ту книжку, яку хотіли б самі діти, – це, за словами видавчині, проблема поколінь. Мовляв, люди, яким за 30, радше оберуть книжку за власними асоціаціями, емоціями, спогадами.

"Я – мама 8-річного сина. І я навіть не намагаюсь обирати йому книжки, я роблю це з ним. У такому віці дитина швидше зорієнтується, що йому цікаво, а я краще буду підтримувати. Ще й наголошую синові: "Бачиш, я тобі читала, коли ти був маленький, а тепер ти мені читаєш". Це дуже мотивує".

 

Саме тому Наталія радить батькам дозволити дитині зробити вибір. Але обов’язково поговорити про те, що дитина зараз читає, що їй цікаво, чому, чи хотіла б ще щось таке почитати. Читач 10-15 років вчиться застосовувати прочитане, через це вибирає те, що найближче асоціює з собою.

Наталія Скакун каже, що підлітки орієнтовані на колектив та однолітків. Тому для них важливо обговорювати соціальні речі. Особливо в цьому віці їм цікаво розповідати комусь власну думку.

"Порада для дорослих – обирати книжки із життєвою історією, над якою можна порефлексувати. У цьому віці треба обговорювати книжки з дитиною без нотацій та оціночних суджень. Треба говорити як з другом, нарівні", – каже психологиня.

До того ж, у підлітково-перехідному періоді книжка може стати помічником. Для такого віку видавництва недарма публікують книжки з важкими темами: про смерть, невиліковні хвороби, втрати, серйозні ситуації на планеті.

Психологиня каже, якщо обговорювати книжки з дітьми, то вони будуть готові до важких тем у цьому віці. Однак бувають надто емоційні діти – їм краще підібрати "легші" версії.

У підлітково-перехідному періоді книжка може стати помічником

В будь-якому разі підліткам цікаві соціальні речі, ближчі до життя, реальніші, з однолітками в головній ролі, які давали б відповідь на їхні запитання. Якщо вони не можуть запитати у батьків, то шукатимуть відповіді саме в книжці.

Якщо ж дитина цікавиться якоюсь конкретною темою, значить для цього є якийсь мотив, потрібні відповіді на це запитання, – наголошує психологиня Наталія Скакун. Каже, ніколи нічого не буває просто так. В такому випадку книжка може стати посередником між дорослими та дітьми.   

 

Марія Марковська, life.pravda.com.ua

Коментарі
Додати відповідь