Як не замучити дитину навчанням

В ефірі ТСН була озвучена думка про те, що причиною дитячих смертей в школах може бути надмірне навчальне навантаження. У статті на освітньому порталі під заголовком "Діти в школах України помирають через великі навантаження" (http://www.osvita.org.ua/news/62077.html?from=news_rss)  ця думка була викладена та розвинута. Там же було написано, що "медики пояснюють смерті в школі поганою генетикою, а чиновники - поганим медичним обслуговуванням". 

Думка журналістів ТСН підкріплюється прикладом з життя семирічної дівчинки Софії (судячи по віку - другокласниці). Деякі висновки, зроблені журналістами викликали у мене здивування, тому хочу висловити деякі власні думки з цього приводу, адже маю приклад власної доньки, що вчиться у "звичайній" школі у 2 класі, як і згадана Софійка. 

Спочатку те, з чим я згідна:

1. Так, учителі навантажують дітей понад норму (дійсно, задають уроки в 1 класі, що не дозволено, дають додаткові завдання на картках, на канікулах пропонують виконувати завдання з книжечок «самостійної роботи»  і т.д.);

2. Відміна нормативів з фізкультури не покращить здоров’я дітей.  Галас навколо фізкультури тільки лякає вчителів, які, можливо, через це, заміняють уроки фізкультури читанням, математикою чи письмом, позбавляючи дітей руху та зміни виду діяльності (які повинні бути згідно норм).

3. Норми застарілі, адже писалися 10 років тому - для здорових дітей. Сучасні діти мають гірше здоров’я:   90% випускників мають хронічні хвороби.

А тепер про те, що викликало зауваження:

1. Як може бути, що уроки у 7-річної Софійки закінчуються уроки у звичайній школі о 4 годині?  Моя дитина має 5 уроків на день (у п’ятницю – 4), вчиться з 8.30 – відповідно я її забираю зі школи о 13.00. Виходить, Софійка відвідує групу продовженого дня. Зрозуміло, що не всі батьки можуть організувати нагляд за дитиною, щоб вона не відвідувала ГПД. Але наша вчителька ще в 1 класі сказала: «Якщо маєте хоч зовсім невеличку можливість не давати дитину на групу, скористайтеся нею! Дітям дуже важко сидіти до вечора в школі!» Деякі батьки цього не розуміють і навіть при можливості забирати дитину залишають на групу – маю знайомих мамочок, що сидять вдома, але дитина ходить на ГПД!

2. У статті явно допущена неточність: якщо Софійка вчиться у 2 класі звичайної школи, то явно таблицю множення вона ще не може вчити. У моєї доньки, що вчиться на відмінно, підготовка до  уроків займає максимум  1 годину, а не три години у Софійки. Значить, у різних школах вчителі задають додому різну кількість завдань. Про які стандарти ми говоримо? А, можливо тому, що моя донька з 1 класу самостійно робить уроки (без моєї допомоги), я не примушую її писати спочатку на чернетку, я не примушую її робити додаткові завдання з моєї ініціативи, і навіть вірші вона вчить самостійно – я тільки перевіряю. Висновок: додаткові навантаження іноді дають і батьки, які просто вдома мучать дитину домашніми завданнями: щоб усе було ідеально.

3.  Чому у школах України не дотримуються норм («22 години на тиждень,  3-4 уроки на день разом з факультативами»)? Чому уроків у реальних школах майже удвічі більше?  Чому вчителі змушені просити батьків займатися з дітьми вдома? І чому батьків це все влаштовує і вони мовчать?

4. А ось ключ до розв’язання проблем у школі, озвучені у тексті статті: «від уривчастих реформ здоровіше українські школярі не стануть. Потрібно міняти філософію викладання. Почати хоча б з малого, до чого вже дійшов весь цивілізований світ - дозволити дитині рухатися на уроці». Потрібно змінити державний погляд на школу та її проблеми. Потрібно відійти, в кінці кінців, від совкової школи, придивившись до практики та досвіду шкіл хоча б у сусідніх Угорщині та Словаччині, де діти у початковій школі, наприклад, мають навантаження у кілька разів менші, ніж в українській школі. А результати у підсумку показують не гірші за наших школярів. Така форма навчання в Ужгороді є: у словацькій школі  №4. До слова, батьки та учні дуже задоволенні стилем та методам навчання педагогів школи.

На завершення хотілось би озвучити звернення до батьків (особливо молодших школярів). Врівноважуйте жорсткі умови шкільного навчання своєю толерантністю та м’якістю вдома.  Не навантажуйте дитину понад норму, виховуйте у неї відповідальність та самостійність. Адже самостійно зроблена робота на 10 балів принесе вашій дитині більше користі, ніж виконана «з-під палки» та примушуванням на «12». Пам’ятайте, що відмінне навчання не замінить Вашій дитині втрачене здоров’я.  Особливо, якщо ваша дитина не відрізняється «залізним здоров’ям», про що вчитель повинен бути поінформованим!

Бережіть своїх малят!

Коментарі
Зображення користувача amelie.
amelie

24/01/2012

Нам у школу через два роки, але, чуючи розповіді знайомих, дуже хочу віддати малого у 4 школу. Саме з тих причин, які тут наведено.

Зображення користувача Maryann.
Maryann

24/01/2012

У нас діти деяких форумчан відвідують 4 школу: дуже позитивні відгуки Smile

Зображення користувача slavka.
slavka

24/01/2012

Саме так: всі знають, сердяться на вчителів, на систему освіти, але розуміють, що вчителям нікуди діватись: програму потрібно освоїти і від цього залежить оцінювання роботи вчиталя. Замкнуте коло! Sad

Зображення користувача Maryann.
Maryann

24/01/2012

Так, це теж проблема: вчителя оцінюють за результатами знань дітей. Цікаво, як оінюють дітей у тій-таки Угорщині чи Словаччині? Smile

Зображення користувача Олеся.
Олеся

24/01/2012

Вімінювати фізкультуру ні в якому разі не можна, але вона має бути у вигляді ігор, прогулянок та вправ на свіжому повітрі, а не нормативів!
Ми є заложниками нашої системи освіти. Ми не можемо нічого змінити: і батьки, і вчителі. Можемо тільки пристосуватись, щоб дитині не погіршити здоровя, не піддавати її постійному стресу. Можна також поговорити з вчителем, можливо, він прислухається до деяких порад батьків. Можна також спробувати "умовити" вчителя частіше проводити нестандартні уроки (де порухатись можна). Але то вчитель має бути молодим та не боятися робити щось нове.

Зображення користувача Maryann.
Maryann

24/01/2012

Гарна ідея, Олесю! Потрібно допомагати вчителям розуміти ситуацію.

Зображення користувача Олеся.
Олеся

25/01/2012

Намагаємося Smile

Зображення користувача alla.
alla

24/01/2012

Честно говоря, меня сюжет по ТСН и размышления на эту тему повергли в грусть и беспокойство. На самом деле, расспрашивая многочисленных знакомых родителей первоклашек и второклашек, убедилась, что пример дочки Maryann скорее исключение, чем правило. Чаще всего сидят наши бедолаги над уроками часами, не получая при этом никакого удовольствия, а только напрягаясь. Родители могут разрешить "не напрягаться", но, скорее всего это закончится проблемами с успеваемостью (и не потому, что учитель - зверь, а потому, что программа рассчитана на супердетей и 30 часов в сутках). Согласна, что это замкнутый круг - и это очень бесит, тем более, что моя собственная дочь (1-й класс, причем ей 7 лет, хорошо пишет и читает) к зимним каникулам тупо устала, стала нервозной, с синяками под глазами. Что делать? Думаю, это вопрос на столько серьезный, что его надо выносить на обсуждение с педагогами и руководством школ. Вот завтра у нас собрание - попробую что-то сказать, посмотрю на реакцию родителей, учительницы и напишу, что получилось.

Зображення користувача Maryann.
Maryann

24/01/2012

Да, я тоже часто слышу от родителей нарекания о непосильных домашних заданиях. И, скорее всего, дело не в моей дочери, а и в том, что учитель правильно организует работу детей, и дома дети знают, что делать, не тратя время на доучивание с родителями. Хотя я также была против того, что наш учитель задавал самостоятельные задания на каникулы, когда дети должны отдыхать.
Обязательно напиши, как среагировали родители на собрании.

Зображення користувача alla.
alla

03/02/2012

Собрание состоялось. Причем первое, что я увидела, когда села за парту - утвержденный перечень требований к первокласснику (4 или 5 страниц А4 убористого текста - даже читать не стала, хватило визуальной оценки объема). Спросила в лоб учительницу, как лично она относится к этим требованиям. В ответ услышала: "Жах!" И дальше ее (учительницы) слова - это только украинцы позволяют ставить эксперименты над собой и своими детьми. Пишите, стучите, требуйте, возмущайтесь, не позволяйте издеваться над своими детьми. Программа чем дальше, тем кошмарнее, а учитель оказывается абсолютным заложником системы, их замучили проверками разных уровней, контролируют  каждую закорючку, а в конце концов они просто боятся остаться без работы. Вот так. Наши родители реагировали адекватно, так как и должны были - возмущались, но, к сожалению, все это действо было пропитано ощущением безнадежности и неверия в то, что в этой стране нас кто-то захочет услышать.

Зображення користувача Monika.
Monika

26/01/2012

Якщо дітям, яким легко дається навчання важко, то що говорити про тих, кому треба більше часу, щоб засвоїти матеріал? Чому не орієнтуються програми на "середнього" учня? Мене це завжди цікавило і я не розумію, чому це не враховується у програмах?

Зображення користувача Наталка_Касим.
Наталка_Касим

24/01/2012

Вчителька мого сина, словачка з 4-ї школи, якраз учора ділилася з моїм чоловіком враженнями від відвідування відкритого уроку в іншій школі. Всі враження звелися до того, що такий стиль навчання в них був ще при радянській владі, в її молодості. Вона дивувалася, для чого відступати всі ті клітиночки, писати купу умовностей типу число, класна робота і т.д.
І ще. Коли в кінці першого класу вона давала відкритий урок - то наші вчителі були здивовані тим, яку велику кількість прикладів і з якою швидкістю розв'язували діти. При тому, що математику вони вчили на незнайомій до того мові. Правда, нам ще й зі вчителькою дуже пощастило, вона до всіх дітей знаходить підхід.
Про нашу освіту - моє ІМХО - її неможливо поступово реформувати. Її треба замінити повністю на іншу. Взяти приклад, приміром, Фінляндії, відправити туди вчитися тих, хто ще не працював у нашій системі освіти, а потім замінити тих, хто там працює зараз. Ну і зарплату їм нормальну, звичайно ж. Але тут якраз важливий момент - щоб нові вчителі не працювали разом зі старими. Ну і всіх в обов'язковому порядку на психотерапію - щоб допомогти звільнитися від совкових стереотипів, дозволити собі бути вільними в своїх поступках. Тільки тоді щось вийде.

Зображення користувача Maryann.
Maryann

24/01/2012

Так, Наталко, у даному випадку простіше "старе знищити й побудувати нове". Але це у принципі неможливо, адже процес освіти безперервний Smile А ось цікаво, ваша вчителька - наша співвітчизниця з методами словаків чи словачка? Smile

Зображення користувача Наталка_Касим.
Наталка_Касим

24/01/2012

словачка.

Зображення користувача Рікуся.
Рікуся

25/01/2012

Моя середня донька в цьому році пішла у перший клас. Я довго думала, в якій школі вона буде навчатись. Словацьку школу також розгляда як варіант. Але мене зупинило декілька речей. Одне - після четвертого класу діти вчитимуть всі предмети на українській мові (хоча до того вчитимуться на словацькій). І як після лояльної програми до 4 класу перейти у п'ятому до нашої програми українських шкіл.Дівчата, є у вас відгуки від тих батьків, діти яких навчаються в словацькій школі, але вже у сердніх класах?
А щодо втомлюваності дітей. То треба враховувати і позашкільні заняття. Моя ходить лише на малювання 2 рази на тиждень, але бувають такі тижні, коли в п'ятницю вона дійсно втомлена. Тому на мою думку в першому класі обовязково вибираємо вчительку, а не лише школу і не перегружаємо додатковими позашкільними заняттями.

Зображення користувача Maryann.
Maryann

25/01/2012

Так, мусимо виходити з наявних умов. Якщо далі немає бажання навчати словацькою дитину, то, дійсно, тут постає головне питання: питання вибору вчительки. Але, до слова, минулого року у 4 школу перейшла донька однієї нашої форумчанки, здається у 5 чи 6 клас. Казала, що дитині і їй дуже подобається. Вона сказала: "ми з полегшенням зітхнули після старої школи". Детальніше не розпитувала.

Додати відповідь