Ви є тут
потрібна допомога
Вітаю,я у вас новачок,дуже потрібна ваша допомога. Без Вас ну взагалі ніяк(
Пишу курсову,потрібно зробити опитування,нема знайомих з дітьми тому все залежить від Вас дорогі користувачі цього сайту.
Дайте відповідь на цих декілька питання.Подаруйте щастя людині)
1. Чи впливає генетика на особистість дитини?
2.Що є переважаючим на Ваш погляд:генетична основа чи виховання батьків?
3.Чи може робота над собою сформувати людину до бажаного рівня?
4.Чи в стані батьки привити дитині якості не властиві їй з народження методом клопіткої праці?
5.Чи варто батькам іти всупереч природних здібностей дитини?
6. Чи бачите ви вппливи зовнішнього середовища на своїцй дитині?
7.Чи впливає оцінка вчителя на особистість дитини?
8.Чи може життва трагедія вплинути на особистсть дитини?(якщо можна приклад)
9.Чи впливає життєвий досвід,приклад батьків на особистість дитини?
21/04/2013
1. 50% впливає.
2. 50% на 50%
3. Може сформувати але дивлячись які цілі поставила перед собою людина.
4. Так але чи потрібно це?
5. Ні. Нічого хорошого з цього небуде.
6. Звісно.
7. Переважно так.
8. Так.
9. Не завжди
21/04/2013
1. да
2. 50 на 50
3. да
4. думаю такое возможно
5. однозначно нет
6. да, еще как видим
7. скорее да, но все зависит от силы характера ребенка, насколько он самодостаточен
8. да
9. опять же все зависит от ребенка, для одних имеет влияние, а для других нет
23/04/2013
Не знаю, чи правильно буде мені відповідати, якщо це буде не в рамках дослідження - то мої відповіді можна не брати до уваги )
Наступним дописувачам - мій комент читати ПІСЛЯ написання свого )))
1. Впливає, але не так сильно, як вважається
2. Батьківський приклад і підтримка. Цілеспрямоване виховання менше, генетика ще менше
3. Дивлячись що. Можна навчитися новим патернам поведінки, перепрожити травматичний досвід, але заново переформатувати основу неможливо - можна прийняти і полюбити її і навчитися з нею жити )
4. Теоретично спробувати можна, але практично - дуже важко виділити по факту, де те, що дали батьки, а де вибори самої дитини
5. Точно ні. Краще допомогти дитині, щоб вона прожила своє життя
6. Оскільки мої діти не ходили в дитсадок - бачу, коли вони пішли до школи. Але не дуже сильний, бо основа сформована раніше )
7. На особистість - навряд, хіба що вчитель значно більш значимий за батьків. На емоції і поведінку - так, але тільки ситуативно.
8. Звичайно, може. Якщо брати зовсім крайні варіанти - травмуюча ситуація може "законсервувати" якісь сфери розвитку. Дитина, приміром, може взяти на себе відповідальність за стосунки батьків і хворіти, коли вони збираються розлучатися. Або може взяти відповідальність за втрату батьків, відчувати провину, не дозволяти собі жити.
9. Життєвий досвід - не завжди. Приклад так, але не так, як зазвичай уявляють )