Ви є тут
Стаття про те, чому слід мати багато дітей
Прочитала статтю американського економіста Брайана Каплана. Він приводить біологічні, соціопсихологічні та економічні аргументи на користь того, що варто заводити більше дітей, ніж плануєш, а також не дуже переживати з приводу їх виховання. Ніби й з благою метю написана стаття, але почуття викликала настільки неоднозначні... Підхід до висвітлення питання, як на мене, настільки американський, настільки меркантильний (економіст-бо писав) і якийсь сухо-бездуховний, що, дочитавши до кінця, не знала, як реагувати. Настільки думки автора не співпадають з моїми власними.
Чого варті отакі цитати зі статті:
"Социологические исследования показывают, что те из нас, у кого есть дети, чуть менее счастливы, чем те, у кого детей нет."
"Мне же кажется, что дети скорее похожи на кусок поролона: вы можете крутить и мять их сколько угодно, но стоит вам выпустить их из рук, как они моментально принимают изначальную форму. Давите вы на него или не давите, он все равно вырастет — и при этом будет похож на своих родителей. Гены делают свою часть воспитательной работы вне всякой зависимости от наших желаний и устремлений, поэтому теперь вы можете просто получать удовольствие и не держать ребенка в ежовых рукавицах."
"Мне кажется удивительным тот факт, что родители затрачивают массу бесполезных усилий на своих детей. Так, за последние сорок лет увеличилось число женщин, взявших практически бессрочный отпуск по уходу за детьми. И делается это якобы для блага ребенка, который, конечно же, «рушит карьеру». Послушайте, в наше время есть ясли, детские сады, есть няни, которые ничего дурного ребенку не сделают. Но нет, мамы и папы продолжают приносить бессмысленные жертвы."
"С экономической точки зрения ребенка можно рассматривать либо как краткосрочный, либо как долгосрочный инвестиционный проект. Смотрите: многие родители заводят детей, надеясь на то, что им будет на кого опереться в старости."
А це взагалі "чудово":
"С точки зрения краткосрочных инвестиций из ребенка можно извлечь как эмоциональную, так и практическую пользу. Да, первые несколько месяцев вам будет тяжело, но положительные эмоции можно начать получать, когда вашему ребенку исполнится восемь месяцев — он начнет меняться, за ним станет очень интересно наблюдать. Практическую пользу — в три-четыре года, когда ребенок может принести книгу из соседней комнаты, дать корм собаке, помочь вам развесить белье на сушилке."
Невже такими аргументами можна тільки заохотити американських батьків народжувати більше дітей?
І мені одній тільки здається, що аргументи про те, чому народжують люди дітей, і що виховувати їх потрібно тільки в перші роки життя, а потім плюнути на них, бо вже й так толку з виховання немає, здаються трохи дикими?
27/11/2011
Я дуже скептично ставлюся до чоловіків, які дають поради по народженню і вихованню дітей, особливо до американських. І це ще один приклад - дійсно, таке враження, що автор переконаний "чайлдфрі", який просто не розуміє, про що пише. З одного боку - треба народжувати багато дітей, а з іншого - здайте їх пошвидше у садок і забудьте про їх виховання - все одно виросте те, що виросте.
А, ще - типу за те, що ви їх народили - вони вам зобов’язані все життя - з 8 місяців і до старості, от тільки не розумію, чому лиш із 8-и, хай зразу з народження будуть вдячні!
Дядько взагалі нагнав такого, що на голову не налазить, але сумно те, що багато батьків з ним погодяться, вони стоять на тих самих позиціях - народять дитину, а потім вимагають з неї.
27/11/2011
Слава Богу, я не одна, якій ця стаття видалась дивною
Найбільш дивним є те, що у самого троє дітей і він на цьому не хоче зупинятись 
27/11/2011
Ну, може він хоче завести ще одну собаку, а за одне і дитину для того, щоб корм їй давала?
27/11/2011
27/11/2011
27/11/2011
Ото купа дурниць в одній статті
Американців розумом не зрозуміти 
27/11/2011
Я не змогла дочитати
Шкода час тратити. Народжувати дітей економічно вигідно 
Виховання немає ніякого значення після певного віку дитни 
Так, генетика велике діло, я згідна, що діти мають закладений з дитинства характер. Але виховання (а головне любов) все таки скидати з рахунку не слід ні в якому разі.
27/11/2011
Со всеми комментариями согласна!
Мне такие статьи кажутся очень опасными, потому что намешаны несколько вроде бы правильных вещей (тоже думаю, что детей нужно рожать
, и что очень многие переоценивают свои усилия по воспитанию и за этими усилиями не видят самого ребенка), вместе с таким бредом... Люди, которых эти правильные мысли "зацепили", могут воспринять без здоровой критики все остальное, жаль... Чем-то мне это напоминает книги всем известного украинского харизматичного доктора 
28/11/2011
А мені стаття сподобалась. Я її дуже легко прочитала. Суть мені здається у словах автора:
" У вас хватит сил, поверьте. В особенности, если вы перестанете приносить бессмысленные жертвы и начнете получать удовольствие от воспитания".
Мені здалось, що тут у легкій формі написано про саме тих батьків, які не хочуть мати більше дітей говорячи про неймовірні зусилля, щоб виростити дітей. Насправді ж, як я зрозуміла, просто треба легше відноситись до виховання, щоб не заносило і отримувати від життя радість. От і все.
P.S.У мене в самої троє доньок. Можливо колись ще відважусь на дитинку
І дійсно манера викладу матеріалу схожа на манеру висловлюватись відомого в Україні лікаря
28/11/2011
Так, розумне зерно є - адже пропагує автор гарну ідею мати більше дітей. От тільки аргументи деякі трохи дивні, як на мене
А ви молодець - мама трьох доньок! І я впевнена, якщо зважитесь на хлопчика, то не тому, що вам з цього буде "практична користь" 
28/11/2011
Дякую. Його слова про практичну користь вживані трохи перебільшено з метою донести думку до користолюбних американців
Я нічого такого в його словах не побачила. Але це тільки моя думка
28/11/2011
Отож бо - написано для американців
29/11/2011
Эти цитаты отбили желание прочитать всю статью целиком.
Дикость какая-то....
По-моему автор просто духовно ограничен и что такое вкладывать что-то в ребенка, он понимает извращенно. Ведь можно купить гору игрушек, всяческие яркие мобили, ходунки с лампочками, радионянь и т.п. и тем самым успокоить свою совесть, мол, я так много сделал для своего ребенка, я так много ему даю!!! А на самом то деле завяжи на копеечном платочке узелки так, чтоб он стал похож на куколку, и играй ВМЕСТЕ с ребенком в какие-то игры с этим платочком - детка будет гораздо счастливее, чем наедине с самыми дорогими и крутыми игрушками. Любовь и ласка, подаренные ребенку, никогда не пропадут бесследно, они преумножатся и отразятся. В одном автор прав: за ребенком очень интересно наблюдать, на самом деле не после 8-ми месяцев, а раньше. И очень интересно его чему-то учить, развивать разные навыки...
Может он сам недополучил в детстве любви родителей?