Ви є тут
Учні, інтернет,дорослі.
Останнім часом у школярів з'явилася нова "розвага". Робити шкоду(принизити однокласника, бійка, принизити вчителя), знімати це на відео і викладати знятий ролик в інтернет. Як має правильно реагувати дорослий на таку поведінку?Як реагувати на самі ролики в інтернеті?
04/11/2011
Навіть не знаю, що сказати... Хай, може, психолог би щось поралдив. Але, думаю, з цим нічого не вдієш, оосбливо, якщо не знаєщ, хто знімає та виставляє відео. Мабуть, просто не звертати увагу)
04/11/2011
По-перше, треба з класом відкрито про це поговорити. Пояснити дітям, що жертвою такого відео може стати кожен - хай би уявили, як то приємно би було, хто таке знімає.
А по-друге, всілякими методами б подружити клас, щоб вони відчули себе колективом, де кожен відчував би себе комфортно. Це велика і довготривала робота, але вона того варта. Тоді б ті, що на таке здатні залишились би без підтримки.
Якось так собі уявляю
04/11/2011
В таких випадках я бачу одним з варіантів виходу з ситуації тренінг з групової динаміки - коли спеціалісти проводять заходи по виявленню і вивченню внутрішніх процесів у класі, піднімаються "слабкі" ланки колективу і відповідно до отриманих результатів проводиться групова робота на об'єднання. Крім того, можна працювати з тим, хто влаштовує бійки, принижує оточуючих - і обов'язково з їх батьками!
Але в такому тренінгу і в такій роботі мають бути зацікавлені перш за все батьки і класний керівник, крім того подібна робота коштує грошей, які не всі батьки готові платити.
Ну і виносити проблему на розгляд психолога - чи кожен з батьків домінуючих дітей на це погодиться?
Інший варіант - це медіація в конфлікті третьої, незацікавленої сторони. Третя особа тут виступає посередником між тими, хто постраждав від "буллінга" і лідерами, які реалізують таким чином свої потреби.
Факт у таких ситуаціях як те, що в нас катастрофічно не вистачає спеціалістів, які займаються подібними проблемами, так і незацікавленість переважної більшості батьків у зміні ситуації.
Небезпечні подібні речі тим, що насправді страждає весь клас, як не дивно. Так, ті хто займається "буллінгом", мають досить серйозні проблеми в близьких стосунках, не вміють конструктивно будувати стосунки, не вміють турбуватися про себе і про інших, не є в контакті з собою і мають високий рівень тривожності. Те ж саме можна сказати про тих, хто страждає від травлі. Просто реалізація в них протилежна - хтось тривогу подавляє через тиск на інших (боїшся сам - лякай інших), а хтось отримує підтвердження правильності своїх тривог і страхів через те, як до нього ставляться однокласники.
Що ж стосується всіх інших у класі - тут різноманітність варіантів, але на жаль, всі вони не надто хороші. Від "моя хата з краю" до "не висовуйся", від приєднання до агресора до повного випадіння з колективу.
04/11/2011
Так все професійно описано! Приблизно так собі й уявляла.
04/11/2011
На мой взгляд, сейчас родителям просто не хватает времени на детей. Все зайняты бизнесом, а дети предоставлены сами себе. Да и учителей настоящих осталось мало. Когда-то в первом классе гимназии классный руководитель сказала своему классу:"Кто из вас поднимет руку на девочку, кто унизит товарища - больше в этот класс не приходит!" Класс 7 лет был и по сей день остался дружным коллективом. Но это к сожалению уже становится исключением из правил. Хотелось бы совета на будущее, как избежать проблемы такой.
05/11/2011
На жаль, чи на щастя, універсальних порад нема. є те, що ви можете дати своїй дитині - надійну люблячу і приймаючу сім'ю і хорошого першого вчителя. Та ти і сама про це написала .
А далі - бути в контакті з дитиною, співпрацювати зі школою - але при цьому бути на боці дитини. І спдіватися на краще.