Свекруха та невістка: вибір тактики спілкування

Практично кожна дівчина, в житті якої є кохана людина, якщо, звичайно, він не сирота, приречена на спілкування з сім'єю коханого і перш за все - його мамою.

Не лякайтеся негативного відтінку. «Приречена» - значить, нікуди від цих відносин не дітися. Мовляв, любиш чоловіка - терпи і мирися з тим, що «друга мама» дозволяє собі втручатися в особистий простір вашої родини. Звичайно, не всі невістки володіють янгольським характером і безмежним терпінням. Тоді відносини «свекруха-невістка» можуть нагадувати поле бою. І лише деяким вдається знайти контакт і мирно, я б навіть сказала, полюбовно співіснувати. І в більшості випадків, справа тут зовсім не в тому, що просто пощастило зі свекрухою. Відносини потрібно вибудовувати і часом це велика праця на межі дипломатичного лавірування.

На мій погляд, кожен має право вирішувати з ким, як і коли йому спілкуватися. Будь-яка людина самостійно вибудовує свою дійсність. Так, легко сказати, але важко зробити. Чому ж так відбувається, що більшість жінок щодня відчувають тиск з боку свекрухи? Відповідь лежить на поверхні.

Справа в тому, що історично так склалося, що жінка, яка народила сина, як правило, виховує його для себе. З самого народження він - головний об'єкт її любові, надто емоційної і часом навіть сліпої.  Це починається з дитинства, особливо, якщо в сім'ї одна дитина. Часті випадки, коли, навіть маючи сестер, син все одно виявляється в центрі підвищеної уваги матері. Так і в житті хлопчика мама є незаперечним авторитетом. Найчастіше багато синів позбавлені самостійності. А навіщо вона їм? Адже мати оточила його турботою, беручи на себе тягар його проблем ... Саме мама вирішує, що для сина добре, а що погано. У дитинстві це ще виправдано. А от у підлітковому віці, після 7 років, коли разом зі школою починається активне соціальне життя - це стає перешкодою. Мами забувають, що дитині треба давати проявляти себе.

І як ви думаєте, звикнувши до того, що в житті сина грає першорядну роль, чи буде рада мати, коли раптом з'явиться інша претендентка на його любов? Вона його, кровинка, ростила, скільки сил, сліз, переживань було, і раптом вся його увага переключається на когось ще! Небагато мам здатні зрозуміти, що син належить не їй, що він народжений бути самим собою. І щастя не в тому, щоб бути для нього єдиною жінкою. У серцях багатьох свекрух поселяються згубні ревнощі, коли на горизонті з'являється «суперниця», яка взяла турботу про її нащадка на себе. Що ж із цим робити?!

Перш за все, набратися терпіння. Ваша свекруха вже доросла сформована людина і перевиховати її ви не можете, та й немає ніякого сенсу. З проблемою можна вчинити по-різному: піти від неї, змінити до неї ставлення, змінити саму проблему.Якщо ви обрали перший шлях - піти від проблеми, то намагайтеся якомога менше контактувати зі свекрухою. Звичайно, при цьому не слід відкрито демонструвати ворожий настрій. Пам'ятайте, що в цій війні програєте тільки ви. Навіть, якщо вам вдасться завоювати чоловіка у своє повне розпорядження, все це тимчасово. У будь-якому випадку, пройде якийсь період і через сварку з мамою він почне переживати і в кінцевому підсумку стане спочатку звинувачувати себе. А вже потім, не без допомоги маминих підказок, і вас. Тому вихід один - доброзичливе спілкування, яке слід звести до мінімуму.

Другий варіант - змінити ставлення до проблеми. Все пізнається шляхом порівняння. І ви рано чи пізно будете тещею чи свекрухою. Тому, просто уявіть себе на місці «другої мами» і постарайтеся її зрозуміти. Ви ж не будете карати хвору дитину? Так і з нею, будьте поблажливішими і мудрішими, не реагуйте на її випади. А з цього досвіду зробіть відповідні для себе висновки.

І третій варіант - змінити саму проблему. Цей шлях найскладніший. Якщо вважаєте себе асом в словесному жанрі, майстром переконання, тоді для початку спробуйте поговорити з чоловіком. Поясніть йому, що для повної гармонії вам не вистачає взаєморозуміння з його мамою. Мовляв, ви її по-своєму любите і поважаєте, але не хочете, щоб вона втручалася у ваше сімейне життя. Звичайно, це серйозна розмова. Різні чоловіки по-різному реагують. Для когось дружина стає авторитетом, а для когось, як і раніше,  домінує думка мами. Перш ніж починати розмову з чоловіком, ви повинні визначити це заздалегідь. Якщо вам вдалося зайняти «перші позиції», ви на півдорозі до успіху. А коли ні - доведеться стати генієм дипломатії, підбираючи тактовні і ласкаві слова, час для розмови і т.п. Наступний етап - поговорити з самою свекрухою наодинці, без свідків. Це ризиковано і дієво одночасно.

Ви повинні відключити емоції і включити розум. Тільки висловивши все, що накипіло в коректній формі, без образ і криків, ви знайдете спокій. Головне - домовитися про нормальне співіснування. Важливо донести, що ви обидві любите одного чоловіка й однаково бажаєте йому щастя. Тому не варто його ділити, потрібно йти на поступки один одному. Поки ви з нею не поговорите, вона не дізнається, що саме вас турбує і дратує. Свекруха живе так, як їй зручно. Тільки в бесіді народжується істина, яка зможе створити між вами атмосферу спокою і порозуміння. Удачі!

За матеріалами: http://www.domashniy.ru.