Я недарма написала у заголовку слово з великої літери. Давайте на передодні Дня вчителя згадаємо тих вчителів, яких з теплотою у серці згадуємо і зараз, у дорослому віці. Тих, хто дійсно мав визначаючий вплив на нас, на нашу долю.
Для мене таким Учителем була класний керівник Макара Віра Іванівна, вчитель математики. Це - чесна, добра і гарна людина. Вона вчила нас не словами, а особистим прикладом. Вона читала кожен день Сухомлинського і Макаренка - не тому, що вона не знала педагогіку, а тому, що вони їй допомагали кожного дня ставати все кращим педагогом.
І професію я обрала не тому, що дуже любила фізику, а тому, що Віра Іванівна закінчила фізмат 
У мене була вчителька історії - Інна Михайлівна. Я ніколи не забуду її уроки: ви не вчили дати (вчити-то вчили, а не зубрили:) , а обговорювали історичну подію. Була тема, вона нас ознайомила з нею (головне) а потім кожен міг висловлювати свої міркування, свої думки, порівняння з сучасністю, а вона тільки направляла нас.
А були уроки, коли ми читали газети і обговорювали події сучасності, вчилися історії на практиці
Мабуть тому я досі так люблю історію...
Я навіть не знаю... Дивно те, що навіть ті вчителі, що в школі на нас гарчали, то коли школу вже позакічнували, і зустрічались випадково, такі милі були
Якщо серйозно: то прикладом для мене була вчителька української мови. Вона була спокійна, врівноважена, розумна, і дуже елегантно одягалась
Ми дівчата всі хотіли бути на неї схожою 
І звали її так гарно Антоніна Семенівна. Вона поїхала з міста ще тоді, коли ми вчились - ми сумували довго за нею.
У нас був чудовий вчитель фізкультури. Він такий був нам як батько. Завжди нас розумів, навіть підказував, які хлопці вартоі того, щоб на них звернути увагу
Шкода що він був хворий, і я якраз хотіла зайти в школу привітатись з ним, а мені сказали, що він недавно помер... Так шкода ...