День учителя

Скільки себе у дитинстві пам'ятаю, завжди хотіла бути вчителькою. Я гралась у школу з ляльками та подругами, заводячи іграшкові щоденники, навчаючи свою собаку письму та читанню, і ніколи не забуду, як мене сварила мама за те, що я малювала крейдою на чорній лакованій поверхні німецького меблевого гарнітуру у маминій спальні (це була дошка у моїй іграшковій школі). 

Я не стала вчителем з різних причин, але у своєму житті у ролі вчителя побувала не раз: коли вчила користуватись комп'ютером бібліотекарів обласної бібліотеки, коли давала приватні уроки комп'ютерної гармотності, коли займалась зі своїми дітьми вдома уроками. Мені подобається ділитися знаннями, я щаслива, коли можу передати комусь частинку того, що сама вмію і знаю. Це почуття дуже приємне, а надто тоді, коли той, хто приймає від мене знання, засвоює їх і користується ними.

Тому в день учителя я вам, вчителям, просто по-білому заздрю. Заздрю тому почуттю, яке знайоме та звичне для вас: коли ви бачите в очах вашого учня розуміння та захват від нового знання, отриманого від вас. Так, вам нелегко зараз, адже наше суспільство ще не розуміє, наскільки важливою є ваша професія для країни, для її майбутнього - наших дітей. Моя бабуся розповідала мені колись, що найповажнішою людиною на селі був учитель. І я вважаю, що так би мало бути й сьогодні.

У цей сонячний осінній день щиро вітаємо вас зі святом - Днем учителя! Хай робота приносить вам задоволення, а вдячні учні згадують вас з теплотою у серці усе своє життя!