Як навчити малюка засинати самостійно?

Щовечора молодих батьків чекає важка задача - вкласти дитину спати. Далеко не у всіх крихітка засинає легко і швидко. Більшості доводиться брати малюка на руки, ходити з ним по кімнаті і проробляти десятки інших ритуалів довгий час. Дійсно, навчити дитину засинати самостійно непросто, але можливо, якщо запастися терпінням.

Чому діти не хочуть засинати?

Коли дитину довго не вдається укласти спати, починає здаватися, ніби вона навмисно пручається і не хоче витрачати час на сон. Як не дивно, частково це дійсно так. Малюки не здатні усвідомлювати природу своєї втоми і сприймати сон як відпочинок. Для них ніч - це кінець захоплюючим ігор і занять з улюбленими батьками. Маленькі діти не хочуть бездіяти навіть кілька хвилин! Особливо яро противляться сну ті малюки, у котрих старші брати і сестри лягають спати пізніше за них. Молодшеньким це здається своєрідною «несправедливістю».

Також багато дітей не люблять засинати через нічні страхи, наприклад боязнь темряви. Можливо, дитина утримує в пам'яті ті моменти, коли вона прокидалася вночі мокра або від страшного сну і мама приходила до неї довше, ніж вдень. У таких випадках страх або неприязнь до нічного часу закріплюються на підсвідомому рівні.

Зрештою, дуже часто малюки, як то кажуть, відтягують момент нічного сну просто тому, що їм подобається посилена увага зі сторони батьків у цей час. Мама і тато всіляко намагаються проявити турботу, щоб малюк міг спокійно заснути. Якщо дитині не вистачає ласки вдень, вона починає «користуватися» нею ввечері.

Як допомогти засинати дитині до року?

Коли дитині менше року, не варто очікувати, що вона швидко навчиться засинати самостійно. Деякі батьки практикують «спартанський» метод, залишаючи дитину одну в ліжечку і не відгукуючись на її плач. Звичайно, з часом будь-яке немовля звикне і почне засинати без допомоги дорослих. Але все ж дитячі психологи не рекомендують вдаватися до цього способу, оскільки дискомфорт під час засинання позначиться на якості сну і самопочутті малюка в цілому.

Основне завдання для батьків на перший рік - забезпечити максимально комфортні фізіологічні умови для сну і зробити так, щоб дитина звикла до свого ліжечка. Причому головне правило вчить, що малюк повинен якомога менше плакати під час засинання.

Для цього потрібно з самого початку якомога частіше вкладати дитину одну в ліжечко, залишаючись з нею поруч. Якщо крихітка цілий день проводить на руках у мами або у візку, в нерухомому ліжечку вона відчуває себе невпевнено. Заснути в такій обстановці немовляті дійсно складно.

Зрозуміло, якщо дитина раптом розплакалася, опинившись у ліжку, ви повинні її заспокоїти. Але спробуйте робити це, не беручи малюка на руки. Погладжуйте, співайте пісеньку, ласкаво говоріть. Якщо це не допомагає, тоді вже притискайте дитину до себе. Однак як тільки вона заспокоїться - знову покладіть її в ліжечко.

Поради для дітей від року до двох років

До моменту, коли дитина досягає одного року, батькам час задуматися про ритуали, пов'язані із засинанням. Ритуал не означає «обов'язкові процедури», коли малюк чистить зуби і надягає піжаму. Це повинно бути по-справжньому цікаве для нього заняття, що допомагає виробити приємні асоціації з вечірнім часом і сном. Комусь подобається слухати казочку на ніч, комусь - розглядати карту зоряного неба. Єдина умова - заняття повинне бути спокійним, щоб розслабляти малюка, а не збуджувати.

Між першим і другим роком ступінь участі батьків у процесі засинання поступово скорочується. Якщо новонародженому малюку був вкрай важливий тактильний контакт з мамою, то тепер йому потрібно просто присутність близьких. Відповідно, ви вже можете не лежати з дитиною, а сидіти з ним поруч на краю ліжка, просто погладжуючи дитину. Поступово вона буде розуміти, що дистанція з мамою зовсім не страшна.

Поради для дітей старше двох років

До 2,5-3 років дитина перетворюється на справжню особистість, готову справлятися з багатьма завданнями самостійно. На радість батьків, це стосується і процесу засинання! Ви як і раніше повинні відповідально ставитися до вечірніх ритуалів. Різниця в тому, що, якщо раніше вони в основному будувалися на близькості малюка і батьків, то зараз важливо знайти заняття, яке буде приємним дитині саме по собі. Скоротіть час рутинної підготовки до сну (переодягання, умивання), але продовжте читання вечірньої казки або збирання пазла, якщо це подобається дитині. Залучайте її в саму дію, не загострюючи увагу на свою присутність в кімнаті.

Важливо, щоб у вас день у день було окреслено проміжок часу для вечірнього ритуалу. Інакше дитина всіма силами буде намагатися розтягнути задоволення і відстрочити той момент, коли в кімнаті вимикається світло і мама йде. До кінця звичного ритуалу вам буде досить поцілувати малюка в лоб, потріпати його по волоссю і побажати гарних снів. Але пам'ятайте, що якщо ви пропускали якийсь етап, наприклад до трьох років засипали з дитиною в одному ліжку, не чекайте, що тепер вона зможе робити це без вас в силу віку. Вам, так чи інакше, буде потрібно перехідний період з скороченням тактильного контакту.

Ми бажаємо вам, щоб процес навчання малюка засинати самостійно був легким і запам'ятався як цікавий досвід. Дітки ростуть дуже швидко, тому цінуйте кожну мить, проведену разом!