Козаки-розбійники, класики, резиночки та інші старі добрі дворові ігри

Козаки-розбійники

Це, мабуть, найбільш захоплююча дворова гра всіх часів і народів. Варіантів її - безліч. Якщо ви самі в дитинстві грали в «козаків», то, напевно, зможете розповісти про них дитині з усіма подробицями, яскравими прикладами і кумедними епізодами.

Грають у цю гру, наприклад, так.  Дві команди - в кожній від 3-5 чоловік (можна і більше) - кидали жереб, хто буде розбійниками, а хто - козаками. Мета розбійників - розбігтися і сховатися від козаків. Ті повинні знайти всіх розбійників, наздогнати їх і привести у свій штаб. Територія ігор, як правило, не обмежувалася двором, але те, наскільки далеко можна було тікати, обумовлювалося заздалегідь.

Перш ніж почати гру, козаки йдуть у свій штаб і засікають час. За 10-15 хвилин розбійники повинні втекти. По всьому своєму маршруту вони залишають мітки - стрілки крейдою, навідні записки, завдяки яким козаки можуть їх знайти. Не забороняється плутати сліди, ділитися на групи, застосовувати маскування, стеження та інші «військові хитрощі». Старші і малюки можуть грати разом. Кращою школи благородства і взаємовиручки і придумати не можна.

Класики

Намалювати на доріжці  класики. Варіантів гри багато, ось один з них:

Перший гравець кидає камінчик в перший прямокутник (цифра 1) і стрибає туди на одній нозі так, щоб підштовхнути ногою камінець і, щоб він перелетів у другій прямокутник і так далі. Дійшовши до кінця, розвертається та забирає камінчик. Якщо камінчик виходить за межі поля або нога заступає на лінію, то продовжує наступний гравець. Потім кидається камінчик у поле з цифрою 2 і проходиться дистанція і т.д.

Хованки

Гравці ховаються, а ведучий повинен їх шукати, поки не знайде всіх. Поки гравці ховаються, ведучий рахує до 10 (чи як домоляться). У більш складному варіанті гри гравці повинні непомітно для ведучого дістатися до певного місця. Якщо їм це   вдалося, вважається, що в цьому турі гри вони перемогли. Новим ведучим стає той, кого знайшли першим.

Піжмурки

Грати потрібно у великій кімнаті або на вулиці. Одному з учасників зав'язують очі хусткою, інші розбігаються (не далеко) і плескають в долоні або видають якісь звуки, щоб тому, хтось ловить,  було легше орієнтуватися. Його завдання - зловити одного з тікаючих, потім вони міняються місцями.

Квач

Обирається квач, який бігає за іншими учасниками, намагаючись доторкнутись до одного з них. Якщо це вдається, то квачем стає той, до кого доторкнулись.

Вибивний (або Мисливець і гуси)

Всі гравці, крім двох, стають у шеренгу в центрі просторого майданчика. Двоє «вибиваючих» (мисливців)  з м'ячем розташовуються по краях майданчика. Вони повинні, перекидаючи один одному м'яч, вибити з майданчика всіх гравців (гусей). Той, до кого торкається м'яч, виходить з гри. Найважче вибити останнього, найспритнішого гравця.  Коли і його наздоганяє м'яч, гра починається спочатку.

Вожатий, вожатий, подай піонера

Дві команди шикуються один навпроти одного в шеренги. По черзі кожна команда викликає гравця з іншої команди, вимовляючи: «Вожатий-вожатий, подай піонера (ім'я гравця)». Названий гравець намагається, розбігшись, прорвати шеренгу протилежної команди. Якщо йому це вдається, він забирає в свою команду одну людини. Якщо ні - сам залишається в команді суперників. Гра йде поки в одній з команд не закінчаться гравці.

Я знаю 5 імен хлопчиків..

Завдання гравців: стукаючи м’ячем (як у баскетболі), на кожен стук вимовляти ім’я хлопців і дівчат на певну, заздалегідь обумовлену літеру. Починають так: «Я знаю п’ять імен хлопчиків: Вася – раз (удар м’ячем), Володя – два (удар м’ячем)» і т.д. Потім так само з іменами дівчат. Якщо гравець зіб’ється, то продовжує наступний. Коли всі виконали, то обирається нова літера.

Кішки-мишки

Грати найкраще на вулиці, але можна і в кімнаті, тільки у великій. Бажано, щоб учасників було багато.

Вибирається мишка і 2 кота.  Решта учасників стають в коло і беруться за руки . В одному місці потрібно зробити «ворота» для кішок, тобто одна пара дітей не береться за руки. Завдання кішок просте - потрібно наздогнати мишку, причому всередину кола вони можуть потрапляти тільки через «ворота», мишка ж може тікати в будь-який проміжок між дітьми.

Як тільки мишка впіймалася, ця трійка гравців долучається до інших дітей і вибирається нова мишка і кішки. Так може тривати до тих пір поки все не перебудуть  кішками та мишками,  або поки не набридне.

«Резинка»

Жодна гра у дворі не користувалася такою популярністю у дівчат і навіть зрідка у хлопчаків, як резинка. Стрибали день безперервно в будь-якому зручному і не дуже місці - шкільні коридори під час перерв, майданчики у дворі, будь-яка більш-менш рівна ділянка землі, асфальту, квартири.

Для гри потрібно 3-4 учасника і резинка довжиною не менше 4 метрів. Можна грати і вдвох, і навіть одному (в цьому випадку гумка зав’язувалась на дерево або стовп). Можна грати і компанією більше 4 чоловік, але в такому випадку комусь доведеться чекати.

Два гравці стають "в резинку". Один гравець стрибає (виконує ряд вправ) - по черзі на всіх рівнях. Кожну вправу виконують на всіх рівнях по черзі, після чого переходили на наступну вправу і починали стрибати з 1 рівня - так гра була різноманітнішою. Іноді стрибали по-іншому - всі вправи відразу виконувалися спочатку на 1, потім на 2,3 і так далі рівнях. На 5-6-7 рівнях складні вправи скасовувалися.

Якщо гра йде втрьох: як тільки той, що стрибає,  помиляється (збивається, чіпляється за гумку, наступає на гумку і т.п.) - він стає "в резинку", і наступний гравець починає стрибати. Продовжують стрибати завжди з того місця, де збилися. Якщо гра йде вчотирьох: коли гравець збився, його може виручити партнер по команді. Коли і він збивається, пари міняються місцями. Продовжують стрибати команди завжди з того місця, де вони в останній раз збилися.

Рівні гри в резинку:  перший - коли гумка знаходиться на рівні щиколоток; другий - резинка на рівні колін, третій - резинка на рівні стегон ("під попою"), четвертий - резинка на рівні пояса, п'ятий - резинка на рівні грудей, шостий - резинка на рівні шиї, і навіть сьомий - гумка тримається руками на рівні вух.

Список виконуваних вправ:

Прості:  стрибаємо, ноги з двох сторін від однієї резинки, підстрибуємо, ноги з двох сторін від іншої, вистрибуємо з іншого боку резинки.

Бігунці (пішоходи, рейки): підскакуємо, наступаємо одночасно - по одній нозі на одну "резинку", підстрибуємо, міняємо ноги місцями - так 4 рази (можна говорити "пі-шо-хо-ди"), вистрибуємо з іншого боку резинки.

Сходинки: стрибаємо двома ногами (разом) - підстрибуємо, зачіпляємо одну гумку, наступаючи на іншу, потім одним стрибком звільняємося від гумки і вистрибуємо з іншого боку.

Бантик: права нога знизу першої гумки, ліва зверху. Стрибаємо на другу гумку так, щоб вийшов бантик (права зверху, ліва знизу). Одним стрибком звільняємося від гумки і вистрибуємо з іншого боку.

Цукерка (конвертик): стрибаємо двома ногами відразу за другу гумку, зачепивши першу (отримуємо перехрещення, всередині якого стоїмо), підстрибуємо і наступаємо на обидві гумки двома ногами, вистрибуємо з гумки

Кораблик: починаємо як у конвертику - застрибуємо всередину двома ногами, підстрибуємо і приземляємося так, щоб обидві ноги виявилися "зовні" гумки, перехрещуємо в одну і в іншу сторону, вистрибуємо з гумки.

Хусточка: чіпляємо одну гумку однією ногою, переносимо її за другу (виходить конвертик, але однією ногою), підстрибуємо і повертаємося на 180 градусів, не відпускаючи резинку, далі стрибаємо - звільняємося від гумки і приземляємося так, щоб ноги були з двох сторін від першої резинки.