Запитання-відповідь від експертів - Психологія дошкільна

Добрий день.  Зіткнулися з проблемою,  дитина не хоче іти в садок- хлопчик 3,5 роки,  розумний, кмітливий,  має старшого братика 5років. не хоче іти в садок.   Прокидається і засинає зі словами: не хочу іти в садок.  Встаємо о 7:00 і дитина починає плакати,  просити щоб не вели в садочок,  і так увесь час,  без зупинок,  не можемо відвернути увагу,  ні переговорити,  аж до моменту передачі дитини вихователці(це теж дуже трагічний процес) .  Після того коли дитина залишається без батьків перестає плакати, робить все що й інші. . . ( співає танцює ітп). Так два,  максимум три дні і дитина починає прокидатися серед ночі і плаче,  і кричить "ні,ні,  не хочу в садок" так,  що не можемо заспокоїти протягом 40 хв.Після чого вимушені робити перерву,  бо переживаємо щоб не зрушити психіку. Як зрозуміти до якої межі це маніпуляція,  а де починається проблема?  Дякую. 

Добрий день!Дитині 3 роки відмовляється розмовляти з вихователями і дітьми.В садочок почали ходити з двох років,адаптація проходила 6 місяців,спочатку відмовлявся від їжі,за пару днів почав їсти,сидів на кріселку з дітками не бавився.На даному етапі з дітьми в садку контактує,говорить,що бавиться з одним хлопчиком,в колі діток малює,але не розмовляє з ними.Ходить на англ.мову в садочку,каже,що уважно слухає,питаю чи повторяє за вчителем,відповідає що ні, чому не розмовляє з дітками і вихователями відповідає хочу до мами....Аколи приходжу його забирати,починає все розказувати.Ми з ним  розмовляєм ,як з дорослим,на запитання відповідає,читаєм книжки,сам обирає яку хоче щоб ми почитали,малюєм,ліпим,в дома вчимо англ.мову схоплює дуже швидко,сам рахує на англ.мові знає частини тіла,загалом проявляє самостійність, все хоче робити сам.На дитячому майданчику не хоче кататись з дітками на качелях,тільки сам катається.Підкажіть будь ласка з чим це може бути пов"язане і яка причина такої поведінки дитини?

Добрий день.Моєму синові 3.2роки,в 2 роки ми пішли в садок,адаптація в нас проходила 6 місяців,малий спочатку не їв,згодом почав їсти,спить добре,але не розмовляє в садку з дітками і вихователями і навіть не проситься в туалет.В дома активний,любить коли йому читають,малюєм трохи,ліпим,вчимо англ.мову,знаєм букви,кольори,.Зі мною розмовляє по дорослому,розказує що було в садочку.З вихователями на контакт іде, але таке враження ,що стидається заговорити.Каже, що бавиться тільки з одним хлопчиком(з ним теж не розмовляє)...Питаю чому не розмовляєш?у відповідь не хочу, або я хочу до маму....Коли приходжу забирати його з садку починає розмовляти...На качелях з іншими дітьми не катається...В чому може бути справа?

Доброго дня. Я мама 3 дітей. Сину 6 років, донькам 4.5 роки і 6.5 місяці. Тато майже весь час на роботі.Син постійно хоче щоб у нього було все найкраще, сестуместу б'є, мені грубить. В іграх с сестрою він завжди дівчинка, киця( дівчинка), собачка(дівчинка). Говорить що хоче бути дівчинкою, бо вони гарні в них волосся, і дівчаток більше чим хлопчиків. У нас на майданчику майже одні дівчатка. В садочку грається з дівчатами. Правила в іграх мають бути його і якщо хтось не робить як він каже плаче, істерики робить, обіжаобіжається. Як правильно поговорити з ним і що робить щоб він перестав бути плаксивим, щоб йому подобалось бути хлопчиком?

Доброго дня. Сину 3 роки. К-ка місяців почав дивно себе вести. На дитячих майданчиках, чи на прогулянках, в парках і т.д. може вибрати собі приклад для копіюіювання і по 10-15 хв повторювати все за тою дитиною. Ходить слідом, біжить і копією рухи, розмову, жести і т.д. Потім як "насититься" просто переключається на свої справи. Це турбує, хочеться знати де ми, як батьки, з чоловіком не допрацьовуєм і як з цим впоратись.

Друге - це у нього переляк зброї (іграшкової). Якщо бачить дітей які бавляться в стрілялки, з іграшковими пістолеми, автомати, араблетам, то з виразом жаху проситься додому. Вдома не має навіть подібних іграшок, бо ніколи до них не проялвяв інтерес. Допускаю, що міг побачти сцени в ютубі, бо це у нас проблема - планшети, телефони і т.д. Як допогти йому в цій ситуації?

Завчасно дякую.

Доброго дня, моій дитині 3,5 роки і вона відмовляється проситися на горшок і пісяє-какає в трусики. Вже як тільки їй не пояснювали, і показували на прикладі в ігровій формі, і сварилися, і навіть по попі получала нічого не допомагає. Не хоче ходити і все. Порадьте будь ласка що нам робити з цією проблемою.

Доброго дня. Моїй донечці  через місяць виповнюється 3 роки. Ось уже майже 3 місяці, як ми відвідуєм дитячий сад. Процес адаптації пройшов досить швидко. За 2 тижні дитя з задоволенням ходило в сад. Так тривало місяць. Після чого вона захворіла на ангіну і 3 тижні ми були вдома. Після хвороби ось уже більше  2 тижнів малеча впісяється під-час обіднього сну в дитячому саду. Вихователі кажуть, що, можливо, їй холодно і в цьому причина, хоча одягаю я її досить тепло. Вдома впісяється досить рідко, натомість в  садку кожен раз. Зі  здоров'ям проблем не маємо. Допоможіть, будь-ласка, розібратися в чому причина.

Доброго дня мому сину 3 роки він активни здоровий судячі з мед огляду в свої три роки ми гарно говоримо рахуємо до 25 знаємо колблри івірші , але завжди зі сльозима на очах. Ідем в садочок з істерекою приходить  плаче навіть звичайний чай просить зі сльозима як я прихожу його забирати з садочка то теж біжить з плачем. А в загалі то він активни навіть в деякі мірі дуже активне дитя завжди бігає стрибає,він на одному місці невседить ні хвилини. Просто переживаю про його нервову систему хоч і лікар сказав що він здоровий, але ж має бути якась причина. Насварити я його завжи вспію а ось причину виявити???

Доброго дня! Я мама 4-ох річного хлопчика!Вже більше року  моя дитина відвідує садочок!Зранку коли ми збираємось в садік дитина радісно іде без супротиву)каже що в нього там є друзі ,проте коли відкриваємо двері в групу він присідає на підлогу коло дверей не іде до діток ,каже що хоче посидіти так.Коли я його залишаю (по словах вихователів: мій син бере собі якусь іграшку і лежить на підлозі і іграється з нею не ідучи до однолітків,коли в групі починаються заннятя  йому не цікаво то він не хоче на фізкультуру то він не хоче музики,коли вихователь хоче залучити його до заннять починається істерика,коли не звертають увагу дитина поченає заважати виховательці проводити заннятя ,починає гудіти або кимось іншим способом звертати на себе увагу,і тільки тоді коли вихователь підійде до ньго особисто і гаренько попросить тоді мій син поченає займатись,навіть був такий випадок коли дітки малювали він відмовлявся брати участь тільки після того як вихователь підійшла до ньго взяла його за руку тоді він почав малювати,і ще мене торбує що він в садочку не їсть каже що не самачно що хотів картопельки а сьгодні макарони або навпаки одним словом видумує...Завжди чую від вихователів про погану поведінку  то пригав по ліжках не слухав на вулиці .там де якись рух всюди він....Зате в дома зовсім інша ситуація йому подобається малювати ,вчимо букви ,англійську мову ,активний ,обожнює спортивні майданчики,з раннього віку почав розмовляти  має хорошу пам ять  добре розвиненна уява все йому цікаво добре висловлює свої думки, Зі своїми сестричка двоюрідними гарно ладить і з тими дітками яких давно знає,Коли ми вдома удвох ідеальна дитина,проте коли  на вулиці серед чужих людей або в гостях починаєть  зовсім інша ситуація він поводиться не слухняно не хоче з дітками іграти ,мене не слухає починається надмірна активність ,упертісь, починаються протести,мені складно в таких ситуаціях з ним справитись,така поведінка повторюється і у садочку,.. Скажіть будь ласка в моєї дитини брак уваги,чи я неправельно його виховую ?

Доброго дня. Моїй донечці 2,8 р., вона говорить тільки 5-10 слів розбірливо, а решту на своїй "ельфійській" мові. Дуже активна. Не посидюча. Завжди десь біжить. Деколи ходить на пальчиках. Не слухається, коли до неї щось говорити. Не хоче, щоб їй читати книжечки чи розказувати віршики. Тільки розвиваючі мультфільми на деякий час стримують її від біготні. Зі слухом все гуд. Невропатолог сказав, що вона здорова просто така активна. Але у мене вже від тої активності нервний тік. Може їй Магній В6 чи валер'янки подавати?) Вона може бути гіперактивною? Що я маю робити, а то батьки кожного дня кажуть, що з нею щось не так, хоч і не бачать її. Лиш з моїх слів. 

Добрий день.Моя донечка 3,8 років відмовляється сідати пісяти на горшок в присутності тата.Хоче щоб виходив з кімнати.А тепер навіть не хоче сідати на горшок і в присутності бабусі,яка інколи залишається з дитиною.З чим це може бути пов'язане? Коли її запитуюся, вона посміхається і каже що просто неохоче.

Доброго дня. Доньці 5 років,вона в нас не дуже спокійна,  в садок іде закатує ужасну істерику,постійно по ночах плаче. А ось останніх три місяці стало ще гірше, після того як засне проходить дві години і дитинка починає ужасно кричати, неможна заспокоїти а зранку нічого не пам'ятає коли я питаю чому кричала. Невропатолог направив нас енцелограму, там виявили якісь вогнища в головному мозку, зазначили лікування на місяць казали не нервувати дитині. Місяць дитинка сиділа дома не ходила в садок, пропили всі таблетки спати почала спокійніше інколи хникає. Після лікування пішла мала на день в садок,кричала ужасно, після цього дня три ночі підряд знов кричить. Коли чує слово садок то зразу плаче. Що мені робити випускати з садка,чи пов'язані ті нічні крики з садком. Я незнаю що мене робити і боюся травмували дитину ще більше

Доброго дня! Дуже хвилююся за свого сина, 4 роки. Останнім часом він постійно погрожує близьким, при чому дуже жорстоко: розрізати, вирізати щось, спалити тощо. "Ужастики" чи щось подібне він не дивиться, вдома теж ніхто таких погроз не застосовує. Коли його присоромити, передумує таке робити, але... Мені страшно, не думаю, що це нормальна поведінка дитини. Ми з чоловіком зараз за кордоном, він живе з бабусею і дідусем, півроку тому такого за ним не спостерігали, був "любезником" бабусиним, а тепер його як підмінили. Порадьте, що можна зробити

Добрий день! Моєму сину 2 роки і 7 місяців. Коли йому минув рік - він без проблем сідав на гощик, не усвідомлюючи повністю ще цього навіть і робив хоча б раз через раз свою справу. Десь в 1 рік і 4 місяці в нього був запор, ліки не давали очікуваного результату і ми зробили йому клізму. Після цього дитина перестала сідати на горщик, не дає поставити свічку. В 2 роки почав проситися пісяти, але лише стоячи. В садочку теж самостійно ходить на унітаз стоячи. А от покакати - це вже проблема! Вдома ховається по кутиках, горщик і бачити не хоче (на унітаз теж відмовляється сідати). В садочку кілька раз сідав на горщик і навіть успішно, але, зі слів вихователів, дуже боявся це робити. Думаю, йому просто соромно в садочку сказати, що не сяде. Я вже не знаю, як пояснити, що горщика боятися не треба, тим більше - він схильний до запорів. А сходити на горщик набагато легше, ніж мучитися, ховатися по кутика і какати в труси. І ще мене турбує те, що він, здається, загалом боїться какати. Порадьте як бути???  Дякую.

Добрий день. Розказую свою ситуацію. В мене синок, 4,5 рочки, дуже активний, постійно в русі, почав говорити дуже рано, в 8 місяців вже розказував самостійно казочки. Проблем зі спілкуванням в колективі ніколи не було. При контакті з дітьми в любому місці, чи то вдома чи на майданчику чи в гостях, сам завжди іціює гру з дітками, знайомиться, дає іграшки, ділиться солодощами, виражає лідерство у групі, але якщо є дитина що хоче гратися по своїх правилах не заперечує і підтримує гру. Завжди придумує собі заняття вдома сам. Також є у нас менший братик. Зараз 2 рочки виповнилося. Грається зним від народження, дуже любить і піклується про нього.
В садочок минулого року ходили дуже рідко. На весні уже частіше, але до обіду. Спати не хотів, так як перестав спати вдома вдень ще в 7 місяців. 
Восени вже стали відвідувати дитячий садочок частіше, практично кожного дня. Але в жовтні захворів і практично місяць були вдома, могли і швидче прийти але не було ввімкнене тепло у садку, я вирішила не водити поки не буде опалення.
З листопада стала пробувати залишати його на обід, няня старша жінка, вмовила якось його і синок почав спати, що для мене дуже дивно)
Але за декілька днів після того як став спати в садку, сталася неприємність. Під час сну він став какати у штанці, що неприпустимо для нього взагалі.
На горщик я навчила його дуже рано, в рік про памперси не було мови взагалі, просився сам, навіть вночі прокидався кщо хотів і сідав на горщик пісяти. А про какання немає мови взагалі.
Для мене звістка що какає в штанці моя дитина стала шоком. Я не могла знайти цьому пояснення. Син казав, що вихователі забороняють вставати з ліжка під час сну і він боявся порушити цю заборону. Я це сказала вихователям, але вони ж звісно відмовилися це підтверджувати, сказали, що все дозволяють.
Потім вже ніби все залагодилося, в сні таких казусів не було, але став какати так під час занять.
Казав мені, що не можна вставати під час уроків і іти в туалет. Вихователі це заперечують. А я знаю що моя дитина мене не обманює. Я пояснюю що не залежно що відбувається, якщо хочеш то ідеш в туалет не зважаючи ні на що. Не стримуватися і не чекати.  Каже що розуміє. Але вчора  прийшла забирати його і знову таке. 
Не було багато разів за все наше перебування в садку. Може разів 3 того року і 2 тепер. Але ж було.
Я думаю що він просто боїться сказати, бо строгі вихователі або не знає як сказати.  
З харчуванням у нас проблематично. Дуже мало що їсть вдома, а в садку то лише чай зранку і картоплю з супу в обід. Це вся його їжа там, не подобається йому.
Але вчора от прийшов з садка і їв один хліб. Я просила щоб поїв більше, щось тепле. Він сказав, що вихователі сказали вдома не їсти, щоб він не какав у садку.
З шлунком проблем не було ніколи. Але тепер що буде якщо так харчуватися?
Що мені робити скажіть?  
Я також думаю що какає він через свій протест на садок. Ми ще ні разу не пішли до нього без сліз, каже що він боїться іти в садок, що йому там не цікаво і хоче бути з мамою . Психологічний рівень.
Що ви скажете? 

Звичайно як і всі батьки ми з чоловіком стараємось дати дитині все що можем. В нього є планшет,  ролики, самокат, скейт, телефон і багато різноманітних іграшок. Але він поводиться з ними дуже не обережно а коли я кажу що так наприклад планшет ламається і більше в тебе його не буде то він каже або просто ну і що, або купим новий . Я незнаю як привчити його цінити наші старання, тому що мені дуже образливо що він не цінить наші старання. Підскажіть будь-ласка.

Доброго дня!!!Порадьте, будь ласка, бо вже руки опускаються...Моєму синові 3 роки. Але  до сих пір не ходить на горщик....Коли йому було 9 місяців, то він уже почав ходити на горщик, але коли ми влітку поїхали в гості без горшка...Після цього як відрізало...Зараз він уже великий. Він уже розуміє, що туди треба робити, але вдома всі домашні не можуть посадити ні на горщик, ні на унітаз...Ми уже більше року ходимо до дитсадку. Ходимо у пампесах, так як у нашому селі дитсадок різновіковий і вихователі "не мають часу його садити" і не хочуть ним займатися...але коли його посадять на унітаз, там він хоч сидить, але без результатів....Мені здається там певна проблема на психологічному рівні...Дуже важко... Всі пальцями на нього тикають... Але  ж він дуже розумний хлопець. Що мені краще зробити в цьому випадку? Заздалегідь Вам дякую!!!

Нашій доні 15 місяців. Скажіть будь ласка, чи можна їй дивитись-слухати музичні канали на ТВ? 

Доброго дня! Моєму сину Едіку 5 років. Ходимо до садочка з 1 року 11 місяців. З вересня цього року за сімейними причинами та в зв"язку з хворобою ходили в садочок лише 3 дні, після чого знову не відвідували садок ще 3 тижні в зв"язку з хворобою. Після цього в перший день відвідання садочка  Едіка з групи забрала психолог до себе в кабінет, де йому, м"яко кажучи не сподобалось. В цей день він мені нічого не сказав про це. Але наступного дня, коли ми з ним збиралися до садочка, він мені сказав, що хоче мені показати куди його вчора водили і йому там було дуже погано. На мої запитання : "Що там було?" "Що він там робив?" і т.д. він мені не відповідав, поки ми не прийшли в садок. Тоді перед одними дверима він закляк (іншого слова я не можу підібрати) і заховався за мною, відмовлявся іти далі до садка. я вмовила зайти до групи, а він все ховався за мною і скиглив, що боїться і не хоче більше до того кабінету. Це почула вихователька і в не ї я дізналася, що він був у психолога - тоді він і почав розказувати, що його питали про буковки, цифри  і коли він не знав відповіді - на нього тьотя кричала. Я з вихователькою пообіцяли йому що сьогодні він туди ходити не буде. "А коли буду?" - перелякано сказав він. Далі я через кілька днів таки знайшла цього психолога. Вона мене запевнила, що не кричала на нього, але вона навіть зі мною говорила як міліцейський. Розказала, що ні в чому не винна, про що вони говорили, йому все там не подобалось, постійно просився назад в групу, що вона йому робила зауваження про те що на свій вік він: - не знає пори року, не знає пташок (вдома ми спокійно про це розповідаємо), не знає віршиків(вдома розказує напам"ять мойдодира (та ін. маленькі) і т. і.)  Мене насторожило з її розповіді, що вона постійно йому робила зауваження (дитині, яка майже 2,5 місяці не була в садочку, про що вона знала). Я пояснила їй до чого привело їх спілкування - дитина боїться ходить в садок (але мені б хотілось, щоб перебування там не було б дитині в тяжість)- "Ну, Ви можете відмовитись від психологічного тестування!" Я їй відповіла на це, що вона як психолог сама повинна знайти до нього підход. Явного бажання в цієї жінки за 50 я не помітила. На мою пропозицію разом з сином піти до неї в кімнату вона погодилась, але і зараз він казав, що вона на нього раніше кричала. І зараз при мені вона розмовляла з ним як сувора вчителька. 

        Дайте, будь ласка, відповідь на мої запитання: - Чи потрібне це тестування на готовінсть до школи дитині? Чому психолог дитячого садка не може спілкуватись з дитиною в іншій кімнаті? Чому психолог дитячого садка не може спілкуватися з дитиною разом з іншими дітьми, а не один на один (хоча б до того моменту поки Едік не звикне)? 

Моєму синочку було 4 роки коли народилась сестричка на яку він з нетерпінням чекав, слухав як вона б'ється в животику, гладив і навіть говорив з животиком. Коли вона народилась він від неї просто був у захваті. Я і зараз знаю і бачу що він її дуже любить. Незабаром йому буде 6 їй відповідно 2 і він приблизно пів року як почав проявляти агресію. На будь яке моє зауваження чи навіть проспросто запитання він може повисити голос а якщо я хочу його обійняти чи коли ми граємось він може навіть вдарити. Я вже просто незнаю що з цим робити... він веде себе так навіть на вулиці, в магазині і мені дуже незручно. Я йому пояснюю що так негарно ти хороший хлопчик і чому так себе ведеш? Він ніби розуміє відповідаєщо незнає чому так виходить але далі робить те саме. Я стараюсь робити зауваження меншій якщо вона балується чи бьється але вона не завжди одразу розуміє і час від часу робить це знову а я незнаю чим її в такому віці наказати. А його можу наказати на телевізор чи похід в парк на качелі і він тому злиться? Моя знайома каже що це самозахист на те що ще одна дитина і йому вже менше уваги, це може бути так? Підкажіть що я роблю не так і як це можна змінити?

Доброго дня! моєму сину 3 роки і 7 місяців. Останнім часом (кілька місяців) став дуже дратівливий. На кожне заперечення або відмову сильно нервує і тупає ногами. Найчастіше це відбувається в присутності тата, адже коли його не нема, то хлопчик себе поводить нормально. Спочатку я вважала, що це звичайні фокуси, та тепер до всього додався дуже поганий нічний сон. Він прокидається кожну годину, плаче і засинає лише тоді, коли обіймає татову руку.
Підкажіть, що нам робити.

Будь-ласка скажіть, що нам робити. Вік дитини 3,5 роки,дитина раптово почала заїкатися.Дитячий невропатолог виписав сироа магне B6 і 3 рази на день по 3 каплі пустирника.Нічого не допомагає. Це вже тягнеться два місяці .Скажіть що нам робити до кого йти.

Ви правильно зробили, що звернулись до невролога, адже це проблема як неврологічна,  так і логопедична. Варто також зазначити, що не кожен логопед береться корегувати такий розлад мовлення. Якщо ж береться то обовязково паралельно співпрацює з неврологом. Рекомендую ще раз звернутись з неврлога і повідомити що дане лікування не дає очікуваного результату. Можливо Вас проінформують як саме діє даний сироп. Згодом також варто звернутись спочатку Вам, а потім з дитиною до практикуючого дошкільного психолога. Який надасть практичні рекомендації Вам, а також попрацює з емоційно-вольовою сферою дитини.  Удачі Вам і наснаги. З повагою Л.В.Нікітіна. 

Моїй донці 2 роки 10 місяців. Вже більше 2 міцсяців ходимо до дитячого садка. Спочатку все було біль-менш добре, але я весь час була у полі зору дитини протягом цього часу. Зараз почалися проблеми. Донька відмовляється ходити до дитячого садка , але я вожу її щодня. Вона панікує коли мене немає поруч. Стала менше спілкуватися з дітками і почала вночі постійно мене кликати, не прокидаючись. Що робити ми не знаємо. Вихователі постійно кажуть щоб я йшла, що поплаче і перестане. Але поведінка дитини сильно змінилася.

Моєму хлопчику майже 3 роки(2р.11м.) з року почали освоювати горщик,але до цього часу малюк категорично не хоче сідати на горщик. Наші спроби- постійно розказуємо і показуємо власним прикладом, для чого існує туалет, в ігровій формі висаджуємо всі іграшки почерзі, але коли черга доходить до нього, то він переходить на інші теми, показуємо відео як дітки освоюють горщик, пропонуєм полити травку і т.і., але коли знімаємо йому памперс з пропозицією походити без нього, він дуже хвилюється і сердиться. Прочитавши море порад в інтернеті педіатрів та психологів, переодично відкладали це питання і через деякий час до нього повертались - так до сьогодні самий великий прогрес- малий приніс горщик в туалет і посидів сам зі мною за компанію, але штани знімати відмовився, розказав, що "каку" треба змити в унітаз та підтерти попу і все...на мої пропозиції наступного дня повторити відмовився. До цього часу я заспокоювала себе, що д.Комаровський має сенс і в школу всі йдуть без памперсів,але нам би хотілось піти у садочок в 3 роки.Дільничий педіатр зауважила докірливо, що треба було сідати в 1 рік на горщик, але ж ми пробували, останнім часом даже примусово лишали на деякий час без памперсу та висаджували і на горщик і на унітаз(спец.сидіння)під впливом відчаю..результат той самий-істерика та дитина буде терпіти години, до того часу поки не надінуть йому памперс. Маю старшу доньку,яка з року ходила на горщик і в нічний час спокійно давала себе висаджувати, в садочок пішла в 2,5 роки без "горшочних" проблем. Синуля зовсім інший- якщо під час сну його потривожити миттево прокидається і відразу опирається. Коли його питаємо про причину відмови, він відповідає "я маленький"-хитрує. Порадьте, як нам бути. Чи варто мучити дитину і себе тим, що лишити раз і назавжди без памперсів(маю на увазі,що він буде впадати в тривалі істерики) чи прислухатись до тих, хто вважає, що всьому свій час?

Здравствуйте.Моей дочке почти 5 лет.Живем втроем с моей мамой. Ее отец приходит раз в неделю,любит ее. Доча с 2х лет ходит в садик,привыкала тяжело и долго,только последний год идет туда в настроении. Проблему вижу вот в чем: как только я с ней неделю сижу дома(на больничном или в отпуске)она становится совершенно несамостоятельной - сама не может поиграть и 5 минут,только я должна сидеть с ней рядом (в игре всю инициативу отдает мне - чаще моя игрушка разговаривает,делает что-то, а она просто наблюдает).Играю с ней час, потом смотрю с ней мультики,складываем пазлы,рисуем.В перерывах между этим пробую сделать что-то по дому - каждые 5-10 минут она кричит "Мам,ну пошли уже играть!" Постоянно меня зовет."Мам,посмотри.Мам,помоги" На все мои
просьбы,сделать что-то посильное для нее (приготовить карандаши,если собираемся рисовать;найти куклу,если собираемся играть;помыть руки,если собираемся обедать;обуться,если собираемся во двор и т.д.)-я слышу одно "я сама не могу.Помоги мне.Я хочу с тобой" Если же я настаиваю,что-бы она сделала это сама - у нее виснет голова,съезжают плечи и она еле волочит свои маленькие ножки к месту назначения. Поговорить с подругой,когда рядом дочь,я не могу,дочка сразу-же начинает задавать море вопросов или просто громко разговаривать мне в лицо. По телефону при ней я вообще не разговариваю.Конечно.Я объясняю,что так некрасиво.Но, думаю здесь проблема глубже.?
У меня складывается впечатление,что я провожу достаточно времени с ней.НО! У нее складывается впечатление,что Я С НЕЙ ВООБЩЕ НЕ ИГРАЮ. Мне сложно не "закипеть",Бывают моменты,что мне хочется закрыть уши и накрыться одеялом.И я знаю - это очень плохо! Что мне делать???

Підскажіть будь-ласка як повинні поводити себе батьки,якщо у дитини невроз навязчивих рухів?

Доброго дня. Цього літа планую віддати доньку (літом виповнюється 2 роки) у дитячий садочок.Підкажіть, як правильно підготовити дитину, і як правильно поводитись у перші дні, коли підем в садок? Чи правильно буде заходити з дитиною у групу в перші дні і перебувати там з нею декілька годин для того, щоб вона не почувала себе покинутою з незнайомими людьми, в незнайомому приміщенні? А потім, через декілька днів залишати її в гупі?

Як допомогти дитині 3-х років легко пройти адаптацію в дит.садку.Перший тиждень проходив нормально,спала на обід,плакати почала на другому тижні.не хоче контактувати з дітьми в садку,хоча поза ним дуже активна з ними .

Доброго дня! Нашому синочку 1 рік 5 міс. Він говорить тільки слово мама і то не часто. Розуміє він все, може принести все,що я попрошу, розпізнає одяг, частини тіла, тварин, але слова повторяти не хоче. Я турбуюся чи це є нормально, чи у нас проблеми? Дякую!

Доброго дня! Моєму синочку 1 рік 5 міс. Я не можу йому нічого забороняти, бо він зразу починає істерику, падає на підлогу і плаче.Це просто жах, все має бути так як він захоче. Вже по-різному пробувала йому пояснювати, що так робити не можна: і по хорошому і ставила в куток, але все безрезультатно. Підкажіть, будь ласка, як виховувати сина, щоб він виріс слухняним хлопчиком?

Запорів нема. На горшок не ходить.

Приблизно з одного року в дитини з'явився дуже сильно виражений негативізм, який зберігся дотепер (4 роки). Дуже збудлива дитина, дуже ревнива, не любить брата, спілкується із дітьми, старшими за неї, хамить вдома та в садочку. Що робити? Яка причина ?

Доброго дня. Нещодавно мій маленький бешкетник образив мене, назвавши дурна мама. Моїй образі не було меж. Не знаю чи це правильно, але я своїх почуттів не приховала (сказала, що не бажаю з ним більше розмовляти і якщо йому не подобається мама, то нехай знайде іншу). Син попросив пробачення і пообіцяв, що більше так не буде. Але через якийсь час це повторилось. У мене таке враження, що він випробовує мою реакцію, ніби хоче подивитись як треба реагувати на образи. Тому що, як тільки я починаю йому пояснювати, що не можна робити боляче людям, які тебе люблять і все подібне, синуля одразу починає: " А Дєня теж так мене називав". Це наштовхує мене на думку, що дитина просто вчиться адаптуватись у соціумі і він, бідний, дивлячись на мене, коли я можу і наказати, і навіть покласти в куток, не може те саме зробити з однолітком.
Тож підкажіть будь ласка, як навчити маленького мужчину достойно реагувати на образи. І як реагувати мені, якщо такі образи будуть повторюватись в мою адресу?
Дякую.

Добрый день! У меня такая ситуация: старшему в мае три, младшему исполняется год. Старший ребенок последнее время становится все более неуправляемым: он совершенно перестает меня слушать, добиться чего-то от него (не забирай игрушки у братика, не толкай его, ложись спать, одевайся, не бросай разные предметы,не ломай) можно только криком или шлепком по попе, но от этого, как мне кажется, он становится еще вреднее. А иначе он на меня даже внимания не обращает. Я понимаю, возраст кризисный, нужно уделять много внимания ребенку, но иногда нужна быстрая реакция ребенка, да и младший отнимает много времени, а я с ними фактически одна. Но сама понимаю, что это ненормально постоянно кричать на ребенка и тем более постоянно бить по попе. На уговоры не поддается, только улыбается и делает по своему, наказания - типа лишать всяких развлечений или угрозы_ действуью только одноразово. Скажите пожалуйста, как с этим справиться, как добиться от ребенка хоть минимального послушания?

Вночі я вже 3 тижні одягаю йому махровий носочок, але якщо носочок злазить - смокче пальчик поки не засне. Скажіть, будь ласка, як нам цього позбавитися?

Здраствуйте! Сыну 5 лет, по моему мнению я его не много розбаловала (воспитываю сама 3,5 года)в последнее время он стал слишком агрессивным до своих родных и боится от всего окружающего. Ждем появления братика через 2 месяца и не знаю что делать? Как он на него будет реагировать

Дитині зараз 9 місяців, хочемо записувати уже у садик, але ж там запитують, коли віддавати будемо дитину, не знаю, що відповісти..до 3х років чекати не хочеться, було б добре на роботу до того часу піти.