у сина конфлікт з психологом дитячого садка

Доброго дня! Моєму сину Едіку 5 років. Ходимо до садочка з 1 року 11 місяців. З вересня цього року за сімейними причинами та в зв"язку з хворобою ходили в садочок лише 3 дні, після чого знову не відвідували садок ще 3 тижні в зв"язку з хворобою. Після цього в перший день відвідання садочка  Едіка з групи забрала психолог до себе в кабінет, де йому, м"яко кажучи не сподобалось. В цей день він мені нічого не сказав про це. Але наступного дня, коли ми з ним збиралися до садочка, він мені сказав, що хоче мені показати куди його вчора водили і йому там було дуже погано. На мої запитання : "Що там було?" "Що він там робив?" і т.д. він мені не відповідав, поки ми не прийшли в садок. Тоді перед одними дверима він закляк (іншого слова я не можу підібрати) і заховався за мною, відмовлявся іти далі до садка. я вмовила зайти до групи, а він все ховався за мною і скиглив, що боїться і не хоче більше до того кабінету. Це почула вихователька і в не ї я дізналася, що він був у психолога - тоді він і почав розказувати, що його питали про буковки, цифри  і коли він не знав відповіді - на нього тьотя кричала. Я з вихователькою пообіцяли йому що сьогодні він туди ходити не буде. "А коли буду?" - перелякано сказав він. Далі я через кілька днів таки знайшла цього психолога. Вона мене запевнила, що не кричала на нього, але вона навіть зі мною говорила як міліцейський. Розказала, що ні в чому не винна, про що вони говорили, йому все там не подобалось, постійно просився назад в групу, що вона йому робила зауваження про те що на свій вік він: - не знає пори року, не знає пташок (вдома ми спокійно про це розповідаємо), не знає віршиків(вдома розказує напам"ять мойдодира (та ін. маленькі) і т. і.)  Мене насторожило з її розповіді, що вона постійно йому робила зауваження (дитині, яка майже 2,5 місяці не була в садочку, про що вона знала). Я пояснила їй до чого привело їх спілкування - дитина боїться ходить в садок (але мені б хотілось, щоб перебування там не було б дитині в тяжість)- "Ну, Ви можете відмовитись від психологічного тестування!" Я їй відповіла на це, що вона як психолог сама повинна знайти до нього підход. Явного бажання в цієї жінки за 50 я не помітила. На мою пропозицію разом з сином піти до неї в кімнату вона погодилась, але і зараз він казав, що вона на нього раніше кричала. І зараз при мені вона розмовляла з ним як сувора вчителька. 

        Дайте, будь ласка, відповідь на мої запитання: - Чи потрібне це тестування на готовінсть до школи дитині? Чому психолог дитячого садка не може спілкуватись з дитиною в іншій кімнаті? Чому психолог дитячого садка не може спілкуватися з дитиною разом з іншими дітьми, а не один на один (хоча б до того моменту поки Едік не звикне)?