Психологія дошкільна

Доброго дня.

Так буває, що в дитини внаслідок стресу буває сильний відкат в уміннях

Важливо: 

1. Не сварити за втрату вміння

2. Запастися терпінням і любов'ю

3. Приділяти більше часу, почати гратися з дитиною як з меншою за віком

4. Розуміти, що все пройде і значно ефективніше буде прийняти відкат, бо за ним, якщо все пройде з максимальною підтримкою, буде якийсь прорив, нове вміння. А якщо не підтримати - є шанс, що якісь потреби дитини не реалізуються і в результаті буде тільки гірше

У вашій ситуації є більше ніж один варіант, чому так відбувається. Вам варто звернутися до психолога, можна й до мене, я такими питаннями якраз займаюся. Мій тел 050 267 6010, дзвоніть. Консультація, швидше за все, буде безкоштовною

По першій частині вашого питання - я не бачу проблеми, саме пройде. По другій - краще звернутися до психолога очно, тут універсальних порад нема, на жаль

Ну сварками і биттям ви точно ситуацію тільки погіршите. Вам варто звернутися до педіатра, пройти обстеження в невролога і якщо вони не знайдуть проблеми - то до психолога очно. По інтернету вашу проблему вирішити, на жаль, неможливо

Мушу вас розчарувати - ваша дитина не адаптувалася до дитсадка, а напруження і стрес, які вона переживає, виливаються в енурез. Якщо ваш педіатр не знаходить соматичних проблем, то вам варто зробити паузу і не відвідувати садок хоча б півроку, а цей час укріплювати ваші стосунки і впевненість дитини у вас.

Також, варто перечитати брошуру Ольги Писарик, як частину про прив'язаність - та і частину про адаптацію до садка. http://freeedu.ru/posob/privjazannost_pisaryk_read.pdf

Щоб дати більш індивідуальну відповідь, варто побачити вас з дитиною вживу і поспілкуватися з вами. Але в цілому - якщо дитина постійно плаче і в напрузі - треба шукати джерело напруги. Часто це - стосунки з батьками, надмірна вимогливість і суворість батьків, неможливість дитині бути почутою. Я би звернула увагу на кількість тепла, прийняття, ласки, довіри у ваших стосунках, збільшила кількість обіймів.

У вас нормальна здорова дитина, ваш син поводиться цілком адекватно. Жодна людина, навіть маленьа, не зобов'язана з радістю спілкуватися з незнайомими людьми чи з людьми, які не подобаються. Швидше за все, вашому синові, як і будь-якій нормальній дитині не вистачає уваги саме дорослих. В такому віці саме дорослі, а не однолітки - важливі. Тому нормально, коли він не хоче прощатися з вами в садку, не хоче гратися з дітьми, але з вихователями включається в діяльність.