Психологія дошкільна

Щодо розвитку мови у дитини - насамперед забезпечувати спокійне емоційне життя в сім"ї та різноманітний сенсорний досвід (мацати, лизати, ліпити, тиснути, м"яти кашу, пластилін, крейду, мамине волосся, кухонні прилади, тощо).
Не наполягати на відтворенні слова, а давати чіткі назви предметам, які є в даний момент в полі зору дитини. Звичайно, можна консультуватись з педіатром та дитячим невропатологом щодо загальної відповідності здоров"я й розвитку дитини своєму віку.

Доброго вечора!
Можливо, мої міркування не зовсім відповідатимуть на Ваше запитання - як виховати сина слухняним хлопчиком?, - тоді шукайте інші джерела.
А міркування такі: хлопчик - майбутній чоловік, чоловік має бути здатним приймати рішення, впливати, захищати близьких, вміти дати відсіч, бути дієвим, спроможним, впевненим в собі.  

А куди ходить? В підгузок, чи на підлогу? Можливо, Вам варто спробувати інші варіанти - наприклад, тримати над унітазом, чи коли дитина зробить свої справи в підгузок, то відправити какашки в унітаз, попрощатися з ними і змити
Ще один варіант - садити дитину на унітаз (самій сідати позаду і тримати руками), і просто посидіти, поки дитина не зробить все, що треба - 5-10 хвилин
Комусь підходить просто перестати звертати на це питання увагу, а комусь - зняти підгузник і дозволити для початку робити свої справи на підлогу, і тільки поступово вчити на горщик.

Швидше за все, Ваша дитина не завжди відчуває впевненість у ваших стосунках, їй потрібна міцна опора у вигляді батьків, беззастережне прийняття. 

Ви правильно сумніваєтесь в тому, чи добре зробили, сказавши сину те, що сказали.

Як Ви правильно відмітили, у Вашого старшого сина пік вікової кризи і йому потрібно багато Вашої уваги, якої зараз ви йрму приділити просто не можете. В таких умовах можна спробувати реагувати "наперед", до того, як він перестане на Вас реагувати. Поспостерігайте за собою - як ви говорите з ним перед тим. Гарною реакцією було б присісти, зловити його погляд і сказати те, що ви хочете, дивлячись йому в очі. Дуже часто діти просто не чують того, що говориться "поверх голови", вони не сприймають це як звертання до себе.

З психотерапевтичної точки зору скоріше слід розглядати це як сигнал, що дитина чимось стривожена, або її найближче оточення має певне емоційне навантаження, від якого дитина таким чином інтуїтивно знайшла такий захист. Фокусування уваги дорослих на тому, щоб "допомогти дитині позбутись цього" часто призводить до підсилення невротизації дитини (може виникнути уявлення про себе на кшалт "щось зі мною негаразд, якщо так тривожаться люди, які мене люблять").

Дякую за  запитання.  Досить нестандартне запитання,  яке породжує  ще  більшу  кількість запитань (н-д: які звуки супроводжували  появу  тата в новому кашкеті?, що  тато при цому  говорив?, Як  жестикулював?, Яке  було освітлення...) Можливо,  дочка просто не впізнала  тата (відомі випадки,  коли тато переодягався в діда  Мороза  і дитина не впізнавши, плакала та відверто виказувала страх)  або готуючись до сну була  не налаштована  до демонстрації  тата нового  кашкета? Хоча  дівчинка ще  досить  маленька, але, можливо, такий  кашкет щось  нагадав  не  зовсім приємне.

Доброго  дня! В  даному  випадку слід  звернути  увагу  на  те,  яким  є  рівень  порозуміння   та  стиль  спілкування між  вами та дитиною. Така  самоагресія  та  агресія  на  маму є  свідченням  незадоволенності відносинами  та низьким  рівнем  порозуміння  між  вами,  а оскільки  іншого  способу  проявляти  своє  невдоволення,  як зробити чергову  істерику дівчинка  не знайшла,  або  ще не  знає,  то  таким  чином  вона  проявляє  свої  емоції  та почуття.

Ваш сын, возможно, не получает привычного для него количества Вашего внимания. У него наростает страх, что вы его разлюбили.
(В период беременности объективно будующая мама сосредотачивается на своем состоянии и готовится к непростому процесу родов, а все прочее в жизни, как правило, уходит на второй план)
Если ребенок не получает достаточно внимания привычным способом, он будет его "добирать" в любой способ, даже через наказание (это точно адресно и точно сильные эмоции).