«Вредні» поради вчителю: 12 пунктів для придушення креативності і дотримання дисципліни

1.       Диктуйте учням, що і як вивчати.

Ніколи не забувайте, що вчитель – саме ви. Тому ви і повинні вирішувати, що потрібно вивчати, коли і як це робити, і на підставі чого саме. Складайте самі графік, навчальний план, систему оцінок, тести - і самі визначайте, що питати потім з учня. Вам платять саме за це.

2.       Обмежуйте учневі можливість вибору.

Вибір і право голосу - це тільки в теорії виглядає класно, але хіба хто-небудь краще вас знає, що саме необхідно учням? Вони оцінять ваші зусилля, звичайно, вже потім, коли подорослішають, і будуть вміти читати і писати.

3.       Мисліть лише за схемою «чорне - біле».

Правильно - значить правильно. А якщо вони щось роблять неправильно, то нічого й няньчитися з ними. Бінарне мислення - це ж якраз те, що допомогло нам долетіти до Марса.

4.       Акцентуйте увагу на готових відповідях, а не на запитаннях.

Абсолютно неважливо, які успіхи учні показують при всяких там «нетрадиційних» методах навчання, заснованих на відкритості, можливості творчості, індивідуальному підході і прагненні розвинути особистість людини. Пам'ятайте про стандарти освіти, про систему іспитів, про вузи, куди будуть вступати ваші учні. Майте на увазі, що «реальний світ» такий підхід аж ніяк не вітає. Точність відповіді на питання в ньому важливіше того, як саме учень прийшов до цього відповіді.

5.       Використовуйте лише перевірені технології.

Існують різні симулятори процесу навчання, презентації, iPad'и, планшети. Все це добре лише до тих пір, поки не переходить певних меж і не сприяє порушенню дисципліни, і не ставить під сумнів саму систему оцінювання. Тому, перш ніж радити учням у процесі навчання користуватися YouTube - обов'язково перевірте, що з цього приводу думає держава, районне управління освіти і ваша конкретна школа.

6.       Примушуйте учнів до співпраці між собою.

Співпраця стало вже легендарною методикою. Скрізь, де можете замінити індивідуальні роздуми груповою діяльністю або партнерським навчанням - обов'язково так і чиніть. Співпраця творить дива, навіть якщо учень і не підозрює про те, що насправді відбувається.

7.       Використовуйте якомога менше музики, мистецтва і фізичної активності учнів.

Може, реальний світ і наповнений фарбами, звуками, і дітям треба більше рухатися, але в класі все це викликає лише бардак, відволікає учнів і ними потім важко управляти. Тому, витісняйте всі зайві звуки, фарби і спроби учнів рухатися. Адже кольорів досить на стіні, звук повинен виходити тільки від учителя, а фізична активність дозволена тільки по дорозі в їдальню (звичайно ж, шеренгами, суворо в порядку черги).

8.       Відкидайте будь-які експерименти і проекти методів навчання, які «не підтверджені офіційно даними досліджень».

Педагогічні дослідження і дані - це ж справжній моторчик реформ системи освіти, чи не так? Проведіть тест. Зберіть дані. Намалюйте собі схему. Навчайте учнів лише на підставі перевірених даних і спокійно собі насолоджуйтеся власними успіхами.

А якщо немає даних, що підтверджують, що який-небудь метод працює - сміливо відмітайте його. І щоб ви не робили, не виходьте за встановлені рамки і не намагайтеся вдосконалити саму систему збору даних або самостійно оцінювати ефективність методів навчання. Це не ваша справа. Нехай цим займаються експерти з міністерства освіти.

9.       Тримайтеся суворо в рамках академічної системи.

Навчання повинне проходити суто в школах, лабораторіях і в спеціально призначених для цього місцях. Нехай процес навчання буде максимально формальним, стерильним і академічним. Не звертайте уваги на особистість учня, на його родинні традиції, культуру, в якій він виріс, і на його індивідуальні таланти.

10.   Ні в якому разі не визнавайте роль гри та неформального спілкування в процесі навчання.

Якщо яку-небудь форму навчання неможливо оцінити і подати потім в якості вимірюваного результату вашої діяльності в форматі, вказаному педагогічним планом, то це взагалі дуже небезпечно - подібні неформальні та ігрові форми навчання можуть взагалі зірвати процес утворення. Якщо чогось не наказано планом, то це просто гра. А якщо це гра, то це, значить - не є навчання.

11.   Сліпо спирайтеся на існуючі стандарти.

Стандарти навчання - це ж найкращий спосіб вирівняти і підігнати під загальний знаменник всіх учнів. Працюйте так, як прийнято, вкладайте поменше душі. Не звертайте уваги на те, як учням краще сприймати і потім використовувати інформацію, а просто спирайтеся на існуючі стандарти. І бажано чим жорсткіше забивати їм у голови ці самі стандарти.

12.   Намагайтеся не стимулювати допитливість учнів.

Намагайтеся не витрачати час на обдумування того, як саме стимулювати учнів мислити самостійно і задавати складні питання. Знайдіть готову інформацію самі - і надайте їм готовий варіант. А якщо виявиться раптом, що ваших знань недостатньо - намагайтеся відбутися жартами. Учні ж повинні бачити в учителі всезнайку, експерта з усіх питань, і в першу чергу, звичайно, - незаперечний авторитет.

Террі Хайк, Alternet