Промінь сміху в сірих буднях

Гумор - інтелектуальна здатність людини помічати в явищах їх комічні сторони. Гумор буває добрий, вишуканий, тонкий, іскрометний, своєрідний, плоский, дитячий, студентський, солдатський; англійський, вірменський і навіть чорний ...

Навіщо нам почуття гумору?

Почуття гумору - це вміння виявляти протиріччя в навколишньому світі; бачити смішне в розказаному, людях, ситуації. Ще це здатність пожартувати, зробити смішний коментар, викликати сміх оточуючих своєю поведінкою. Відсутність або недостатня вираженість почуття гумору іноді може свідчити про знижений емоційний рівень і - на жаль - навіть про деяку інтелектуальну недорозвиненість особистості.

Багато дослідників ламають голову над цілою низкою питань: навіщо людині дано почуття гумору, яка його природа, чи можна його розвинути. Гумор вважають грою підсвідомості, фізіологічною захисною функцією, способом отримати розрядку, зняти напругу, стрес і навіть агресію. 

Гумор в сімейному житті і на роботі

Почуття гумору відіграє велику роль у виборі партнера. У період залицяння і завоювання кохання іншої людини всі ми схильні докладати особливих зусиль, щоб сподобатися. А що може бути простіше, ніж з удаваною веселістю реагувати на будь-які (і не дуже вдалі теж) жарти коханої людини.

Почуття гумору є важливою складовою психологічної сумісності, і його відсутність, іноді не настільки важливе в період закоханості і «романтичної смутку», у сімейному житті може зіграти фатальну роль. Уміння подивитися на ситуацію з боку, посміятися над самим собою допомагає розрядити обстановку, погасити конфлікт, помиритися після сварки. Гумор  допомагає переживати складні періоди у відносинах подружжя, знімає напругу при проблемах у вихованні дітей. Діти, що виросли у сім’ях, де гумору та сміху відведено багато місця, виростають більш оптимістичними і уміють поглянути на світ веселими та широко відкритими очима.

Однак є ще одна складність - перешкодою можуть послужити різне виховання, культурні та національні відмінності. Те, що здається смішним одному, в іншого не викликає навіть усмішки. Чи такі «розбіжності» э серйозною перешкодою в побудові сім'ї, кожен вирішує для себе сам.

Але наскільки він доречний на робочому місці? З певністю можна сказати, що пощастило тому колективу, в якому є місце доброму жарту і щирому сміху. Іноді одна оптимістично налаштована людина здатна створити атмосферу, в якій працювати буде набагато легше. І навпаки, уразливий, підозрілий працівник, в кожній дотепі бачить якісь натяки на його справжні чи уявні недоліки, здатен отруїти існування всім іншим. Хоча найчастіше ми маємо справу зі звичайними людьми - в міру дотепними і в міру образливими. Тому в колективі всі поступово один до одного пристосовуються і з часом знають ті «больові точки», які зачіпати не варто.

Кілька простих порад

Кожен день приносить нам тривожні новини, дрібні і великі проблеми і неприємності. Однак все це цілком можна «розбавити» позитивними емоціями. Для цього слід докласти спеціальні зусилля.

Вранці по дорозі на роботу погортайте збірник анекдотів. В обідню перерву зайдіть на веселий сайт, а на сон почитайте дотепну, іронічну книгу.

Постарайтеся більше спілкуватися з веселими, легкими людьми. Але при цьому «задавайте тон» - відразу направляйте розмову на веселий лад. Якщо ви почнете скаржитися на життя, навряд чи дочекаєтеся у відповідь жарти.

Створіть собі бібліотечку смішних (для вас) книг і таку ж фільмотеку. Але не намагайтеся дивитися комедії один або разом з «стомленими життям» людьми. Найкраща компанія - діти або молодь. Вони так щиро реагують на смішні ситуації, так заразливо сміються, що здатні розворушити найбільш, здавалося б, безнадійного буркотуна.

Якщо ви відчуваєте, що гумору у вашому житті замало, повчіться самоіронії, на яку здатні лише зрілі, самодостатні особистості. Люди, які жартують над собою, зазвичай добрі, розумні і позбавлені комплексів. Їх люблять у товаристві, з ними легко і приємно спілкуватися. Адже ми хочемо бути такими? Тоді спробуємо посміятися над собою - навіть якщо жарт буде не надто вдалий, все одно ніхто не постраждає.

Гарного вам настрою кожного дня!

* * *
 - Синку, як іспити?
 - Подорожчали, тату.

* * *
Зрештою я зрозумів: краще дружини нікого не знайти. Залишилось тільки знайти дружину.

* * *
З життя. Поїхав із дружиною по магазинах, вдома залишився 14-річний син. Звісно, сидить за комп'ютером.
На наступний день мій приятель розповідає:
 - Пишу тобі в асьці: «Колю, це ти?» А у відповідь: «Ні, не я. Я кудись з мамою звалив».

* * *
Батько звертається до сина:
 - Кажуть, що ти зустрічаєшся з Танькою з дев'ятого під'їзду ...
 - Зустрічаюся! А що, можна?
 - Та ні, чому ж ... Я в твоєму віці теж з нею зустрічався!

* * *
У магазин заходить чоловік і каже:
 - Дайте мені пляшку горілки.
Продавщиця:
 - З собою?
 - Ні, без вас.

* * *
Дружина - чоловікові:
 - Бачиш цю людину на фотографії?
 - Так.
 - О шостій вечора забереш її з дитячого садочку!

* * *
 - Тато, мені потрібно тобі щось скaзaти!
 - Тільки коротко і ясно.
 - Сто долaрів.

* * *
Директор прощається з працівником, що звільняється:
 - Дуже шкода, я звик до вас. Ви мені були як рідний син: такий же безвідповідальний, ледачий, неорганізований.

За матеріалами:  «Дзеркало тижня». Україна »№ 44.Промінь сміху в сірих буднях