10 вчинків доброзичливців, які дуже дратують більшість мам
11/08/2016
- 0
Мабуть, у ситуаціях, про які зараз піде мова, хоча б раз опинялася кожна мама. Невже наявність дітей робить вас потенційним співрозмовником, учнем і "жертвою", до котрої обов'язково слід звернутися на вулиці з порадою, повчанням або розповідями про свій життєвий досвід?
- Ваш малюк забруднився!
- Скажіть йому, хай не грається у цьому брудному піску, де рилися собаки!
- Одягніть її тепліше, їй холодно, а ще обов'язково закутайте ніжки, дивіться, у неї холодні ручки! Чому ви гуляєте без шапочки?
- Не тримайте дитину біля кондиціонера, її обов'язково продує!
- Ой, яка гарна дитина, тримай цукерку!
Ви ще лиш читаєте список типових ситуацій, а уже подумки згадуєте численні випадки з життя, які можуть так роздратувати?
Можливо, комусь ця стаття допоможе зрозуміти, що слід поважати чужу сім'ю і не завжди доцільно доймати батьків порадами, коли про це не просять
1. Не варто робити зауваженням чужим дітям! Як правило, мами самі розуміють, що можна дозволяти дитині, а що не треба. Якщо виникає необхідність, попросіть маму звернути увагу на поведінку дитини, але утримайтеся від бажання розповідати діткам у пісочниці, як робити правильно, якщо вас про це не просили. Пам'ятайте, що батьки вчать дітей не розмовляти з чужаками, тож ваші хороші наміри навряд чи принесуть очікувану користь.
2. Не треба пропонувати незнайомим мамам (а втім, знайомим також не обов'язково, якщо у цьому немає гострої необхідності) речі, які залишилися від ваших дітей, котрі вирослих з них ще 10 років тому! І байдуже, що ці салатові шкарпетки, яскраво-рожева спідниця і блакитна панамка ще майже як нові - їх носили лиш два сезони. Більшість батьків все ж воліє самостійно одягати своїх дітей, а такі пропозиції можуть добряче зачепити їх самолюбство. Зрештою, ви ж не пробуєте роздати остогидлі вам речі перехожим людям на вулиці, то для чого робити таке з дитячим одягом?
3. Ніколи не пригощайте без дозволу чужих дітей! Ви не знаєте, чи нема у них алергії, нетравлення чи будь-яких інших особливостей організму. Майте на увазі, що мами можуть забороняти власним дітям вживати ті чи інші солодощі і мають на це право.
4. Не пропонуйте чужим дітям гладити свого песика, навіть якщо він хороший і не кусається. Якщо вас попросять - тоді інша справа, але батьки бажають бути впевненими, що у собаки немає бліх чи кліщів, та і взагалі діти мають усвідомлювати, що тварини можуть нести небезпеку, коли їхній особистий простір порушують.
5. Не намагайтеся допомогти піднятися чужому малюку, котрий впав, раніше, ніж це зробить його мама (звичайно, за виключенням того, якщо мама далеко або просто не має можливості допомогти сама). Скоріше за все, ви все одно його не втішите, а от налякати можете. До того ж, час від часу всі дітки падають, а можливість піднятися самому буде йому тільки на користь.
6. Якщо вас про це не просять, не спішіть знімати з гойдалки чужих дітей, обтрушувати пил з їх штанців чи поправляти на них шапочки! Залиште ці обов'язки мамі! Не сумнівайтеся, вона любить своїх дітей!
7. Не треба вчити чужих дітей рахувати до десяти, вітатися іншою мовою, не розпитуйте, де живе його сім'я чи працюють батьки! Той обсяг інформації, який потрібен дитині у дошкільному віці, батьки здатні дати їй самостійно, а надмірна довіра до чужих людей не є корисною. Особливо варто утриматися від бажання провести дитину в туалет, найближчої гойдалки чи допомогти перейти дорогу, якщо поруч батьки! Краще, хай дитина не розмовляє взагалі ні з ким, ніж буде готова піти за ручку куди-небудь з чужою людиною.
8. Не варто думати, що, якщо мама гуляє з дітьми, то їй неодмінно сумно і хочеться поговорити. Можливо, це її чи не єдина можливість розвіятися і трохи відпочити від спілкування з дорослими, тож не варто надокучати їй розмовами
9. Не питайте чужих діток, чи відвідують вони дитячий садок, а якщо ні, то чому, і коли мама має намір повертатися на роботу. Скоріше за все, вас це жодним чином не стосується, хіба що ви маєте унікальну вакансію, яка б відмінно підійшла мамі або ж можете посприяти з влаштуванням дитини у найкращий садочок міста. А якщо ні - то подумайте, для чого вам потрібна ця інформація?
10. Не розпитуйте, які у дитини стосунки з бабусями-дідусями чи іншими родичами, чи відвідує вона їх, а вони її, і тим більше - чи допомагають родичі матеріально. Є велика імовірність, що ви наштовхнетеся на якусь внутрішньосімейну драму, до якої чужим немає діла, а такі розмови налаштують і дітей, і батьків проти вас, навіть якщо наміри ваші - цілком гарні.
Як бачите, досить типові і звичні для нас ситуації є не завжди приємними, проте часто батьки через власну ввічливість не показують роздратування від подібних розмов.
Звичайно, ми не закликаємо вас бути байдужими, коли ви є свідками кричущих випадків відсутності батьківського догляду і уваги до власних дітей. Але дозвольте батькам виховати своїх дітей самостійно, завжди ставте себе на їх місце і оцінюйте, чи були б ви раді порадам від чужих людей, коли найменше їх потребуєте? Будьте толерантними, приходьте на допомогу, коли це необхідно, але памятайте про повагу чужого особистого простору!