30 заповідей для батьків, які хочуть допомогти дитині в розвитку
30/06/2011
- 0
Вивчивши досвід тисяч сімей, американський вчений Девід Люїс склав свої 30 відповідей для батьків, маючи на увазі покращення розуміння того, яким чином можна допомагати своїм дітям у розвитку.
30 відповідей для батьків, які хочуть допомогти дитині в розвитку.
Оберіть твердження, з якими ви повністю згодні, і підрахуйте їх кількість.
- Я відповідаю на всі запитання дитини з граничним терпінням і чесністю.
- Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.
- Я зробив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
- Я не сварю дитину за безлад у її кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
- Я надав дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для його занять.
- Я показую дитині, що люблю його просто за те, що він є, а не за його досягнення.
- Я допомагаю дитині будувати його власні плани та приймати рішення.
- Я беру дитину з собою в цікаві поїздки.
- Я допомагаю дитині поліпшити результати його роботи.
- Я встановлюю поведінковий стандарт і стежу за тим, щоб дитина йому слідувала.
- Я ніколи не кажу дитині, що він гірший за інших дітей.
- Я купую дитині книги та матеріали для його улюблених занять.
- Я привчаю дитину мислити самостійно.
- Я регулярно читаю дитині.
- Я привчаю дитину до читання з малих років.
- Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.
- Я уважно відношуся до індивідуальних потреб дитини.
- Я щодня знаходжу час, щоб побути з дитиною наодинці.
- Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.
- Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді та пісні.
- Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
- Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше пізнати світ.
- Я спонукаю дитину знаходити проблеми і вирішувати їх.
- У заняттях дитини я завжди знаходжу щось гідне похвали.
- Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини.
- Не існує тем, які я абсолютно виключаю для обговорення з дитиною.
- Я допомагаю дитині обирати телепрограми, що заслуговують на увагу.
- Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
- Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
- Я віддаю перевагу тому, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений в позитивному кінцевому результаті.
Отже, скільки відповідей у вас вийшло?
Сподіваємося, що ви погодилися далеко не з усіма висловлюваннями. З цих фраз не більше 20% можна взяти на озброєння, а над іншими ще варто подумати... Чому? Та тому, що між стимулюванням здорового розвитку і "тепличним вирощуванням", як кажуть, "дві великі різниці".
Якщо ви погодилися з усіма твердженнями або з 90% з них - значить, вам слід охолодити свій запал виховної роботи та надати більше свободи і собі, і дитині. Інакше ви ризикуєте виростити "тепличну рослину" або "маленького дідка", що не вміє радіти життю.
Не варто перетворювати здорову турботу про розвиток дитини в нездорове занепокоєння. Згадайте садівника, який вирощує квіти під ковпаком і поливає їх теплою водичкою...