Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є збірним терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла. Церебральний параліч спричиняється порушенням розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути очевидними вже після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Діти з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода.
Спільним для всіх пацієнтів з церебральними паралічами є складнощі контролю над свідомими рухами та координування роботи м’язів. Через це навіть простий рух є складним до виконання при ДЦП.
Церебральні паралічі можуть проявлятися підвищенням м’язового тонусу (гіпертонією або спастикою) або його пониженням (гіпотонією м’язів), неконтрольованими мимовільними рухами (гіперкінезами), порушеннями рівноваги, координації, утриманням положення тіла, що затрудняє оволодіння мовою розвиток ковтання, ходи, та багатьох інших функцій.
Часто моторні порушення супроводжуються затримкою розумового розвитку, судомами, порушенням дихання, порушенням травлення та контролю за сечовиділенням і випорожненням кишечника, труднощами при прийомі їжі, частим карієсом, деформаціями скелету, проблеми зі слухом та зором, також в подальшому формують розлади поведінки та труднощі в навчанні.
Вираженість цих порушень коливається в широких межах від дуже незначних, майже непомітних проявів до виражених грубих порушень функції.
Хоча вираженість вищезгаданих проблем може збільшуватися або зменшуватися протягом часу, але загалом вважається, що це захворювання не прогресує і стан хворих не погіршується.
Незважаючи на досягнення сучасної медицини, церебральні паралічі залишаються важливою проблемою. Кількість людей з ДЦП збільшується у всьому світі. Можливо це відбувається за рахунок того, що більше недоношених дітей виживає. Зараз на тисячу населення в середньому нараховується 2-3 дітей з дитячим церебральним паралічем. Церебральний параліч однаково часто спостерігається в різних етнічних та соціо - економічних групах.
Матеріал підготовлено на основі інформації зі сторінки eMedicineHealth
Обстеження та тести
Якщо ваша дитина має симптоми, які можуть вказувати на церебральний параліч, їй необхідно провести детальне обстеження.
Немає медичних досліджень, які могли би підтвердити діагноз церебрального паралічу. Діагноз виставляється на основі різносторонньої інформації отриманої вашим лікарем або іншими консультантами
» Ця інформація включає детальне розпитування батьків звертаючи увагу на всі важливі моменти історії життя батька та матері та їх родини. Особлива увага звертається на перебіг вагітності і пологів та стан здоров’я матері в цей час
» Вам необхідно буде детально розповісти про всі медичні проблеми вашої дитини та описати її моторний та психічній розвиток
» Вам будуть задані також інші запитання. Дуже важливо повністю і відверто відповісти на всі запитання, тому що ваші відповіді можуть допомогти встановити правильний діагноз
Лабораторні дослідження: Різні дослідження крові та сечі можуть бути призначені, якщо лікар запідозрює що порушення у дитини можуть бути спричинені різними хімічними, гормональними чи метаболічними факторами. Для виключення генетичних синдромів може бути проведений аналіз хромосом включаючи каріотидний аналіз та специфічні дослідження ДНК.
Візуалізаційні дослідження дають інформацію про структури які знаходяться всередині тіла людини. При вивченні головного та спинного мозку ці дослідженні часто називаються нейровізуалізацією. Проведення цих тестів не завжди є необхідним, але в багатьох випадках вони можуть допомогти визначити причину ДЦП та обширність ураження мозку. Їх необхідно проводити якомога раніше, щоб при потребі негайно розпочати відповідне лікування.
Ультразвукове дослідження мозку. Застосовуються нешкідливі звукові хвилі для визначення певних структурних та анатомічних порушень мозку. Наприклад ультразвукове дослідження може показати геморагію (крововилив) в мозок або пошкодження спричинене недостатністю постачання кисню до мозку. Ультразвукове дослідження часто застосовується у новонароджених, які не можуть переносити жорсткіші дослідження, такі як комп’ютерна томографія або магнітно - резонансна томографія
Комп’ютерна томографія мозку (КТ). Це дослідження подібне до рентгенологічного, але показує більше деталей і дає краще трьохмірне уявлення про структуру мозку. Воно дає можливість виявити аномалії розвитку, крововиливи та певні інші порушення в дітей значно чіткіше, ніж ультразвукове дослідження.
Магнітно - резонансна томографія мозку (МРТ). Цей тест має суттєві переваги, так як він дає можливість точніше, ніж інші методи, оцінити структури мозку та їх порушення. Дітям, які не можуть спокійно лежати принаймні 45 хвилин, при проведенні тесту застосовуються заспокійливі засоби.
МРТ спинного мозку. Це дослідження може проводитися дітям з вираженим порушенням м’язового тонусу в ногах або погіршенням контролю за функціями тазових органів, що може вказувати на можливу патологію спинного мозку. Ці порушення можуть бути спричинені або дитячим церебральним паралічем, або іншим захворюванням.
Інші дослідження.
За певних умов ваш лікуючий лікар може також призначити інші тести та дослідження
Електроенцефалографія (ЕЕГ) є важливим тестом для діагностування судом у дітей. Вона дає можливість виявити неконвульсивні форми епілепсії або малі приступи. Ці прояви значно легше коригувати при ранньому початку медикаментозного лікування
Електроміографічне дослідження (ЕМГ) та визначення швидкості проведення імпульсу по нервових волокнах є корисним діагностичним тестом для того щоб відрізнити ДЦП від інших нервово - м’язових захворювань
http://www.dcp.com.ua
Ого