Ви є тут
Дитячий садок
Моїй донці 2 роки 10 місяців. Вже більше 2 міцсяців ходимо до дитячого садка. Спочатку все було біль-менш добре, але я весь час була у полі зору дитини протягом цього часу. Зараз почалися проблеми. Донька відмовляється ходити до дитячого садка , але я вожу її щодня. Вона панікує коли мене немає поруч. Стала менше спілкуватися з дітками і почала вночі постійно мене кликати, не прокидаючись. Що робити ми не знаємо. Вихователі постійно кажуть щоб я йшла, що поплаче і перестане. Але поведінка дитини сильно змінилася.
Відповідає Лілія Нікітіна, психолог:
Адаптація дитини триває приблизно від одного до шести місяців. За цей період дитина як правило вже непогано знає дітей які ходять з нею в групу. Ознайомлюється з правилами та вимогами дорослих (вихователів, няні, муз керівника та. ін. хто працює з дітьми). Очевидно що деякі правила та вимоги дошкільного закладу викликають занепокоєння у Вашої дитини так само як розтавання з мамою. Варто поговорити з дитиною про це. Корисно було б показати дитині під час вечірньої прогулянки як інші батьки забирають своїх дітей з садочку. Варто також обговорити що дитячий садочок відвідують тільки дітки для того щоб мати змогу гратись та спілкуватись з однолітками, а батьки в цей час працюють. Можливо добре буде прочитати дитині казку про кошеня яке не хотіло йти в дитячий садок.
Сказка про котенка, который не хотел идти в детский сад
Жили-были котята. И была у них мама Кошка. Пока котята были маленькими, они играли, резвились на летнем лугу, ходили в лес грибы-ягоды собирать. Потом котятки подросли, и пришло время вести их в детский сад. Все котята этому обрадовались, потому что в детском саду много веселых хороших деток, интересных игрушек, тетя воспитательница рассказывает добрые сказки и учит лепить из пластелина, петь и рисовать. И только котенок Тишка губки надул: «Не хочу идти в сад! Буду дома сидеть!».
- Ладно, – сказала мама Кошка. – Сиди дома, только дома будешь сидеть один до самого вечера, потому что мне нужно идти на работу.
И вот, на следующий день все котятки побежали в детский садик, мама Кошка ушла на работу, а Тишка остался дома. Ему было грустно, все домашние игрушки надоели, да играть одному было скучно. Стал он в окошко смотреть, как раз в детском садике все котятки на прогулку вышли и стали в догонялки играть, потом в прятки, а затем и с горки кататься!
- Вот, как им весело, – подумал котенок Тишка. – А я тут дома сижу… Один…. Скучаю…
Вечером все котятки пришли из детского сада веселые и принесли интересные подарки для мамы. Гришка рисунок красивый нарисовал, Мишка машинку из пластилина слепил, с настоящими колесами, а Маша цветочек из бумаги вырезала. Мама Кошка была очень рада таким замечательным подаркам и всем деткам сказала Бо-о-льшое спасибо! За ужином котята стали рассказывать, как день в садике провели, что интересного было, с кем познакомились, во что играли, куда ходили, что кушали, как зарядку делали. И только Тишке, который не пошел в детский сад, нечего было рассказывать, ведь он весь день просидел дома и ничего интересного не делал.
- Я тоже хочу в садик – сказал Тишка.
- Конечно, пошли, – позвали его котятки. — Завтра проснемся, рано-рано, и самые первые придем в сад, чтобы успеть все-все интересные дела переделать!
Варто поговорити з дитиною після прочитаної казки та розпитати що вона зрозуміла, що сподобалось, що буде робити в садочку кошеня... Прислухаючись до дитини можна також поставити свої запитання які допоможуть зрозуміти чому донька не хоче відвідувати садочок і обговорити з нею проблемні моменти. Це допоможе заспокоїти доньку та полегшити адаптацію.
Успіхів Вам та наснаги.