Поведінка батьків при дитячому неврозі

Відповідає Лілія Нікітіна, психолог:
Сам по собі невроз нав'язливих рухів - це ніщо інше, як якась складова неврозів нав'язливих станів, головною особливістю яких є: виникнення певного роду страхів і нав'язливих думок, а також мимовільних, неконтрольованих самим людям, рухів.
Також слід враховувати, щоовсі симптоми нав'язливості мають виключно захисну функцію, спрямовану проти порушень поведінки і конфліктів. Саме тому, батьки та  люди які оточують  дитину повинні брати безпосередню участь у процесах корекції.
 Вихователі в дитячому садку, або шкільні викладачі, неодмінно, повинні бути поставлені до відома про особливості стану здоров'я і поведінки дитини. Адже робити зауваження з приводу його дій (викликаних хворобою) украй небажано. Не можна, також, допускати і негативного впливу (передражнювання) з боку однолітків, так як це може згубно позначитися на процесах лікування та корекції поведінки дитини
Необхідно поступово вчити дитину справлятися зі стресовою ситуацією. Для цього  дитині потрібно створити гармонійну, сприятливу  та комфортну атмосферу в сім'ї. Правильна поведінка батьків полягає в наступному:• не лаяти малюка за ці рухи;• як тільки він починає це робити, потрібно поговорити з ним про те, що його турбує;• більше приділяти йому часу;• постаратися зрозуміти, в чому причина переживань малюка, і ліквідувати її;• обмежити захоплення комп'ютером і телевізором, але грамотно, без тиску і криків.
Також не зайвим було б звернутись батькам до психотерапевта який би на певних етапах коректував і допомагав батькам створити спокійну та комфорту атмосферу в сім'ї.
Терпіння Вам та наснаги.