Ви є тут

Тиждень без смартфона: що виявив експеримент німецьких школярів

У двох школах Німеччини відбувся незвичайний експеримент: десятикласники тиждень жили без смартфонів. Результати здивували не тільки підлітків, але і дорослих. 

"Я не хочу його віддавати", - такою була перша реакція 16-річної Ізабель, коли їй довелося в середині квітня тимчасово розлучитися зі своїм мобільним телефоном. "Я думала, що не зможу прожити без смартфона", - зізнається дівчина.

Вона і майже всі її однокласники в одній з гімназій міста Брауншвейга погодилися прийняти участь в експерименті: тиждень школярі не користувалися мобільником або смартфоном. Крім гімназистів учасниками такого експерименту стали і десятикласники однієї брауншвейгської школи. При цьому школярам дозволялося користуватися стаціонарним телефоном і комп'ютером, дивитися телевізор і слухати радіо. 

Експеримент у школі тривав тиждень

В експерименті добровільно брав участь практично весь клас Ізабель. Тільки одному учневі батьки заборонили здати мобільний телефон, обгрунтувавши це тим, що хочуть завжди мати можливість подзвонити йому, наприклад, з метою контролю і в екстрених випадках.

Відмовившись від смартфона, підлітки тим самим позбулися мобільного інтернету, телефону, будильника, годинника, спілкування в чатах і соціальних мережах, а також можливості слухати музику і дивитися відеоролики - всього того, що можна робити за допомогою цього пристрою.

За словами Маркуса Вірца (Markus Wirtz), експерта з питань залежності від засобів комунікацій, через багатофункціональності смартфона складно визначити, чи існує залежність від нього. "Це сіра зона. Поки неможливо провести грань між залежністю і використанням стільникових телефонів, яке не вважалося б проблемним", - пояснює Вірц.

Він упевнений, що школярі з Брауншвейга впоралися з поставленим завданням. "У групі стимулів більше", - підкреслив експерт. - Та й той факт, що обмеження носило тимчасовий характер, дещо полегшило завдання ".

Без смартфона можна розслабитися

Незважаючи на початкові сумніви, 16-річній Ізабель експеримент сподобався: "Супер, коли я, нарешті, розлучилася зі смартфоном, то змогла розслабитися". Своєрідний абстинентний синдром через неможливість користуватися улюбленою іграшкою у школярів, як очікували деякі дорослі, помічений не був. І це незважаючи на те, що підлітки досить часто користувалися в повсякденному житті мобільниками.

Для Ізабель смартфон є практичною річчю: "Я помічаю це у дрібницях, наприклад, якщо мені необхідно скасувати зустріч". А під час експерименту щоб подзвонити, їй доводилося йти в кабінет директора. За словами Ізабель, весь цей тиждень їй було нудно без смартфона, коли вона чекала автобус на зупинці: "Я спостерігала за людьми і дивилася, у що вони одягнені. Адже якось треба скоротати час".

Коли настає мобільна залежність?

"Звичайно, якщо у нас немає смартфона, ми помічаємо, що це дещо ускладнює наше життя", - вказує Маркус Вірц. Але, за його словами, це почуття не має нічого спільного із залежністю: "Не можна в усьому вбачати патологію. Колись говорили про комп'ютерну залежністьі, потім з'явилася інтернет-залежність, а тепер мова йде про мобільну залежність. Я думаю, необхідно розрізняти ці речі".

За словами директора гімназії Манфреда Вільдхаге, для школярів Брауншвейга не склало проблеми провести тиждень без стільникового телефону: "Ми побачили, що вони були досить спокійними". А Ізабель навіть зізнається, що тепер відчуває себе вільніше. Її приклад є показовим.

Без смартфона краще?

"Іноді мені без смартфона краще, адже тоді мені не надсилають постійно повідомлення", - розповідає Ізабель, маючи, зокрема на увазі час, коли вона робить домашні завдання. Проте вона не хоче зовсім відмовитися від свого смартфона. Хоча б через те, щоб батьки завжди могли їй додзвонитися. Або для того, щоб оповістити друзів про те, що не зможе з ними зустрітися: "Коли ви перебуваєте в місті і у вас немає з собою мобільного телефону, вам доведеться шукати телефон-автомат. Але сьогодні ми навіть не знаємо, як він взагалі працює". Крім того, таких телефонів-автоматів не так вже й багато.

Манфред Вільдхаге сподівається, що експеримент позитивно вплине на учнів: "Якщо вони звернуть увагу на те, як вони спілкуються, то тоді зможуть більш усвідомлено використовувати цей засіб комунікації".

Джерело: Deutsche Welle

Коментарі
Додати відповідь