Доброго дня!
Уже не знаю, як бути! Свекруха замучила постійними спробами виховувати мою дитину "в обхід" мене. Я вже закриваю очі на те, що постійно "підготовує" її солодощами або не надто корисними для дітей стравами, але як згадаю період до 6 місяців, поки я грудній дитині навіть воду не давала, а вона намагалася ледь не борщем "догодовувати", коли я не поруч... Зараз чекаємо на поповнення знову і, скоріше за все, бабуся немало часу проводитиме з онучкою без мого нагляду. Це так по-дурному, контролювати дорослу людину, але як мені бути, якщо дитина дуже любить бабку, та і бабка малу теж, а чоловік великий добряк і намагається всім догодити, тому ми зі свекрухою сам-на-сам?
Не хочу псувати відносини з родичами чоловіка, але як вийти з-під надмірної опіки родичів, які мені не довіряють як мамі?(((
Дякую за поради!
У мене дуже схожа ситуація І я постійно воювала, коли росла донечка. Тепер уже, коли друга ляля, я стала до того спокійніше відноситися. Але діти не дуже часто з бабкою. Тут треба намагатись знайти золоту середину. І спробувати просто домовитись. Чого не можна категорично. А на що можна закрити очі. Якось так. У мене чоловік мене підтримує - тому легше. Весь огонь на нього
П.С. все налагодиться - не переживайте
я думаю, в тій чи інші мірі ця проблема знайома кожній жінці Особливо важко тим, хто живе з батьками...
Я своим не разрешаю сильно лезть
А то они вообще разрешают все и вся
а мне потом исправляй
Это ужасно!
Я проводила воспитательные беседы.. не сразу, но помогает. Плюс у меня пед образование, так что к моему мнению прислушиваются.