Сьогодні взнала, що 1 березня - день кішок та котів. У нас є кіт, звати його Томас, йому півтора року 
Ми його всі дуже любимо, а він нам віддячує тим же.
Давайте у цій темі виставимо фотки наших домашніх улюбленців: собак, котів, хомячків, рибок, папужок. І трохи про них розповімо.
Ось наш Томас:
А у мене - собака
Вівчарка Леді, їй вже 12 років, старенька. Вона хворіла, перенесла дві операції, але - вижила. Ми дуже сумували, коли думали, що втратимо її.
Я люблю собак більше, ніж котів, але перед кошенятами встояти не можу
Ми не маємо котика, тому що у чоловіка алергія на шерсть, а котик не може постійно жити на вулиці - йго треба у хату пускати...
А ось фото Леді, де вона ще молода і красива
Це десь через 2 тижні після того як ми його знайшли...
У мене котик. ми його знайшли (вірніше підібрали ледве живого у дуже поганому стані з проїжджої частини дороги в 22години) коли я була на 3 місяці. Рижик, так ми його назвали. Наш рижик був сліпий на обидва ока, важив десь 100гр. (йому приблизно 2-3 місяці було, то вже ветеринар потім сказав)одно око, ми думали, що в нього взагалі витекло. Цілу дорогу додому я плакала і проклинала тих людей які викинули його маленького хворого на вулицю помирати
.
Першу ніч провів у ванній, ми його зразу покупали, і виявилось що очко у нього на місці, та корка гною відпала і там було видно очко, правда деформоване. Тих 10-тьох блох , що в нього були чоловік руками піймав. Ну от, стан його був плачевним, чесно, ми думали що до ранку кицюнь не доживе. Але ні наш Рижий сильний. Ранком чоловік повіз його до ветеринара, у нього був гнойний коньюктивіт, і ще, як потім з"ясувалось десь через тиждень, лишай( яким заразилась і я вагітна, слава богу вилічили правда довго лічили, ну це вже зовсім інша історія)Лічили ми нашого Рижого десь 3 місяці, і вилічили
. Зараз кицюнь в селі.
Можу виставити фото коті, коли ми його знайшли.... Але видовище не для слабких духом....
Взагалі це не перший мій котик якого я підібрала ( нахлинули спогади).
Першу кицю я знайшла у лісі десь 5 років тому. Ми з чоловіком їздили на шахту до джерела за водою, там була Максі, вона прийшла з лісу, такий маленький чорний з рижими п"ятнами клубочок, і зразу давай чухатися у мої ноги. А я їй кажу, що якшо вона не втікне до того часу як ми воду наберем я її заберу. Ми набирали воду десь 1.5-2 години, а Максік вивчала територію довкола нас і не тікала нікуди...
Обіцянки я дотрималася.
Ну а другого котю, це взагалі прикол, чоловік знайшов минулої зими у себе в машині, під капотом (заліз погрітися
.) Він ще з ним хвилин 10 їздтв. ( бідний кицюнь доречі вогняно рижий). Ми його взяли. У нього була від народження грижа, зашили. Зараз кицюнь у мого дядька.
Уляно, ти молодець! Не на словах, а на ділі любиш тваринок. Хай би бездомним котикам та песикам частіше попадалися на шляху такі добрі люди. Один з наших собак (ще перед Леді) був підбраним бродяжкою. Але був уже старенький, то й пожив у на з рік, і помер...
Вівчарка - дуже гарна, Maryann! Хай ще вас порадує!
Уляна, чудові історії, і всі з хеппі ендом
У тебе добра і чутлива душа...
Ой, а я забула про своїх рибок:
Доречі у чоловіка є ще собачка, правда вона живе у його мами ( у них будинок, а ми в квартирі) Рексик (сіра зональна)
О! У нас теж був схожий пес, такий же чорний - наполовину вівчарка, звали теж Рексом. Рзумний і гарний собака був, ми його так любили, але він вискочив на дорогу (ми біля дороги живемо) і його збила чорна БМВ. Це сусіди нам розповіли. Ми вранці виїжджаємо з двора - а там на дорозі Рекс лежить. Син був ще малий, то ми відволікли його увагу і він не бачив. А я всю дорогу до роботи плакала...
Наш Рексик чистокровна вівчарка(сіра зональна).
У нас є рибка півник, кролик і хомячок.
Сторінки