Найкращі твори української дитячої літератури

«Дитячі книжки можна поділити на дві основні категорії. До першої належать книжки, які я порівняв б із дзигою: покрутить дитина дзигу, та їй поспіває-прогуде одну й ту саму нехитру пісеньку, впаде на бік. І дитина про неї забуде. Але є книжки, котрі можна порівняти з улюбленою лялькою, дитина не розлучається з нею, бавиться, няньчиться багато днів, місяців, літ: вкладається спати, кладе її на ніч поруч себе. А коли дорослішає, кожна дитина скоріш за все пригадує не дзигу, а ту, найулюбленішу ляльку дитинства..."  (Анатолій Костецький)

Така «лялька»,  я впевнена, у вас була в дитинстві, і, мабуть, не одна. Я пам’ятаю декілька таких книг і першими в рядку стоять безсмертні  «Тореадори з Васюківки», які внесені у золотий фонд світової літератури ім. Андерсена.

І це не дивно, адже Всеволод Нестайко — дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, таким чином стверджуючи добро, чесність, відкритість і засуджуючи зло, малодушність, заздрість.

Давайте згадаємо крім «Тореадорів з Васюківки» й інші твори Нестайка:

 «В Країні сонячних Зайчиків», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Загадка старого клоуна», «П'ятірка з хвостиком», «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків», «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною» та ще багато інших...

Улюбленими жанрами Лариси Письменної  були літературна казка і оповідання. Вона по-справжньому любила своїх читачів і мала неабиякий талант розповідати у своїх творах про живу природу і людину, найбільше ж — про дитину. Вона - авторка численних творів для дітей, серед яких:

«Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Голубий олень», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один,журавель», «Чарівник на тонких ніжках»,  «Чап-Чалап», «Чарівний штурвал», «Камінець завбільшки з гору»,  «Там, де живе Синя Ластівка».

Наталя Забіла – авторка багатьох збірок віршів для дітей, її творчість  український поет Валентин Бичко назвав «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою». Найбільш відомі з її збірок:

«Ясоччина книжка», «Про малят і про звірят», «Про Тарасика й Марисю», «Стояла собі хатка».

Визнаною дитячою письменницею Марія Познанська стала на початку 1950-х років, маючи у своєму творчому доробку майже десяток поетичних збірок для малих читачів. Талант педагога і талант поета — ось те щасливе поєднання, яке, мабуть, зумовило популярність віршів Марії Познанської серед дітвори. Особливо відомі такі її книжки:

«Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Що я знаю про метро», «Асканія-Нова», «Про білий халат і наших малят». 

Творчість  Миколи Трублаїні - ціла епоха в літературі для дітей. Багато героїв оповідань та повістей письменника — підлітки. Але у Миколи Петровича є багато оповідань для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку:

 «Крила рожевої чайки»,«Мандри Закомарика» ,«Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку», а також: «Лахтак»,  «Мандрівники», «Шхуна «Колумб».

Згадаємо й декілька творів Анатолія Костецького, у віршах, казках, повістях-казках якого вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують меткі, балакучі, ліниві, непосидючі сьогоднішні хлопчики та дівчатка:

 «Хочу літа!», ,«Суперклей Христофора Тюлькіна, або „Вас викрито — здавайтесь!“»,  «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці».

Повертаючись до cказаного на початку статті, зазначимо, що відповідальність за те, чи пригадуватимуть наші діти в дорослому віці уроки життя, винесені зі своїх перших книжок, лежить на нас, батьках.

Маріанна Пайда