Ви є тут

30 заповідей для батьків, які хочуть допомогти дитині в розвитку

30/06/2011

  • 0

Вивчивши досвід тисяч сімей,  американський вчений Девід Люїс склав свої 30 відповідей для батьків, маючи на увазі покращення розуміння того, яким чином можна допомагати своїм дітям у розвитку. 

30 відповідей для батьків, які хочуть допомогти дитині в розвитку.
Оберіть твердження, з якими ви повністю згодні, і підрахуйте їх кількість.

  1. Я відповідаю на всі запитання дитини з граничним терпінням і чесністю.
  2. Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.
  3. Я зробив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
  4. Я не сварю дитину за безлад у її кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
  5. Я надав дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для його занять.
  6. Я показую дитині, що люблю його просто за те, що він є, а не за його досягнення.
  7. Я допомагаю дитині будувати його власні плани та приймати рішення.
  8. Я беру дитину з собою в цікаві поїздки.
  9. Я допомагаю дитині поліпшити результати його роботи.
  10. Я встановлюю поведінковий стандарт і стежу за тим, щоб дитина йому слідувала.
  11. Я ніколи не кажу дитині, що він гірший за інших дітей.
  12. Я купую дитині книги та матеріали для його улюблених занять.
  13. Я привчаю дитину мислити самостійно.
  14. Я регулярно читаю дитині.
  15. Я привчаю дитину до читання з малих років.
  16. Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.
  17. Я уважно відношуся до індивідуальних потреб дитини.
  18. Я щодня знаходжу час, щоб побути з дитиною наодинці.
  19. Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.
  20. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді та пісні.
  21. Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
  22. Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше пізнати світ.
  23. Я спонукаю дитину знаходити проблеми і вирішувати їх.
  24. У заняттях дитини я завжди знаходжу щось гідне похвали.
  25. Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини.
  26. Не існує тем, які я абсолютно виключаю для обговорення з дитиною.
  27. Я допомагаю дитині обирати телепрограми, що заслуговують на увагу.
  28. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
  29. Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
  30. Я віддаю перевагу тому, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений в позитивному кінцевому результаті.

Отже, скільки відповідей у вас вийшло?

Сподіваємося, що ви погодилися далеко не з усіма висловлюваннями. З цих фраз не більше 20% можна взяти на озброєння, а над іншими ще варто подумати... Чому? Та тому, що між стимулюванням здорового розвитку і "тепличним вирощуванням", як кажуть, "дві великі різниці".

Якщо ви погодилися з усіма твердженнями або з 90% з них - значить, вам слід охолодити свій запал виховної роботи та надати більше свободи і собі, і дитині. Інакше ви ризикуєте виростити "тепличну рослину" або "маленького дідка", що не вміє радіти життю.

Не варто перетворювати здорову турботу про розвиток дитини в нездорове занепокоєння. Згадайте садівника, який вирощує квіти під ковпаком і поливає їх теплою водичкою...

Коментарі
Додати відповідь